Система радіозв'язку з контрольованими об'єктами

 

Винахід відноситься до электрорадиотехнике, а саме систем радіозв'язку з контрольованими стаціонарними або рухомими об'єктами, і, зокрема, може використовуватися в охоронних системах і системах моніторингу стану контрольованих об'єктів.

Відомі системи радіозв'язку, що забезпечують передачу сигналів по радіоканалу про стан контрольованих об'єктів.

Наприклад, відомо пристрій за патентом DE №195063385, що включає об'єкт охорони, забезпечений двома радіопередавачами, що працюють з взаємним розносом частот, два приймача, розташованих на пункті централізованого спостереження.

Наявність двох радіоканалів підвищує надійність об'єкта. Однак даний аналог має недолік, що полягає в тому, що підвищення надійності охорони вимагає істотного ускладнення пристрою і, як наслідок, часто невиправдано високих економічних витрат на його виробництво і експлуатацію.

Відома також система радіозв'язку з контрольованим об'єктом за патентом UA №2165677. Відомий пристрій складається з приймальної і передавальної частин, що утворюють канал радіозв'язку. Приймальна частина розташована в пункті централізованого спостереження (ПЦС) і включає до складу приймальну антену і радиЀатор несучої частоти, вихід якого підключений до входу балансового модулятора, вихід якого в свою чергу через підсилювач потужності підключений до передавальної антени. Недоліком відомого аналога є відносно мала зона стійкого контролю, система радіозв'язку забезпечує впевнений прийом сигналів від КО на ПЦС на видаленні одиниць кілометрів, а в міських умовах це відстань зменшується.

Найбільш близьким аналогом (прототипом) за своєю технічною суттю до заявленої є відома система радіозв'язку з контрольованими об'єктами за патентом UA №2391711, МПК Н04В 1/68, G08B 25/0, опублікованого 10.06.2010, бюлетень №16.

Відома система радіозв'язку з контрольованими об'єктами складається з пункту централізованого спостереження (ПЦС), забезпеченого засобом візуалізації стану контрольованих об'єктів (КО), приймальні і передавальної частини. Приймальна частина розташована в ПЦС і включає блок приймачів, підключений через антенний разветвитель до приймальної антени, і блок цифрової обробки сигналів (БЦОС). Вихід приймачів підключений до входів засоби візуалізації. Передавальна частина встановлена на кожному КО і включає джерело інформації, модулятор несучої частоти, генератор несучої частоти, баланс і передавальну антену.

Найближчий аналог за рахунок прийнятого способу формування у передавальній частині інформаційного сигналу забезпечує деяке підвищення перешкодозахищеності каналу радіозв'язку.

Недоліком найближчого аналога залишається відносно мала зона стійкого і надійного спостереження стану ДО чинності нормативних обмежень на потужність використовуваних на КО передавачів.

Метою заявляється технічного рішення є розробка системи радіозв'язку з контрольованими об'єктами, що забезпечує розширення зони стійкого і надійного спостереження за станом ДО без збільшення потужності встановлюваних на КО передавачів.

Поставлена мета досягається тим, що у відомій системі радіозв'язку з КО, що містить ПЦС, забезпечений засобом візуалізації станів КО з встановленим на кожному з них передавальним пристроєм (ПрдУ), що містить передавач (Прд), вихід якого підключений до передавальної антени, прийомну станцію (ПрмС), що містить приймач (Пзм), перший вхід якого через антенний підсилювач підключений до приймальної антени, і блок цифрової обробки сигналів (БЦОС), вхід якого підключений до виходу Пзм, додатково введені N≥1 територіально рознесених ПрмС, з виходів кото�рмС приймальна антена виконана у вигляді двох просторово-рознесених антенних елементів, які відповідно через перший і додатково введений другий антенні підсилювачі підключені до першого й другого входів двоканального Пзм, перший і другий виходи двоканального Пзм підключені відповідно до першого й другого входів БЦОС. Вихід БЦОС підключений до входу блоку вторинної цифрової обробки сигналів (БВЦОС). Вихід БВЦОС підключений до входу блоку передачі даних (БПД), вихід якого є виходом ПрмС. У кожне ПрдУ додатково введені супутниковий навігаційної приймач (СНП), вихід якого підключений до входу «координати» керуючого контролера, інформаційний вихід якого підключений до входу Прд, і блок узгодження інтерфейсів (БСІ). Р≥1 інформаційних входів і До≥1 керуючих виходів БСІ підключені відповідно до Р датчиків стану ДО і до виконавчих елементів і індикаторами, розміщених на КО. Шина інформаційних сигналів БСІ підключена до інформаційних входів/виходів керуючого контролера. БЦОС складається з аналого-цифрового перетворювача (АЦП), перший і другий входи якого є першим і другим входами БЦОС, вихід АЦП підключений до входу цифрового фільтра, вихід якого підключений до входу цифрового сигнального процесора (ЦСП), виним спеціальним програмним забезпеченням, вхід і вихід якої є відповідно входом і виходом БВЦОС.

Зазначена нова сукупність істотних ознак заявленої системи радіозв'язку з контрольованими об'єктами за рахунок просторового рознесення ПрмС і передачі з їх виходів прийнятих ДО інформаційних сигналів про стан КО забезпечує розширення зони стійкого і надійного спостереження за станом ДО без збільшення нормативно встановленої гранично допустимої потужності випромінювання передавачів, встановлених на КО. Крім того, за рахунок застосування двох просторово-рознесених на ПрмС антенних елементів досягається зниження інтерференційних завмирань прийнятих Пзм сигналів в міських умовах, обумовлених многолучевостью сигналів, відбитих від міських будівель.

Заявлена система радіозв'язку з пояснюється кресленнями, на яких показано:

Фіг.1 - загальна структурна схема системи радіозв'язку;

Фіг.2 - структурна схема ПЦС;

Фіг.3 - структурна схема ПрмС;

Фіг.4 - структурна схема передавального пристрою;

Фіг.5 - блок-схема алгоритму роботи системи радіозв'язку з КО;

Фіг.6 - структурна схема БЦОС.

Заявлена система радіозв'язку з КО, показана на фіг.1, складається изПрмС 2 додатковими каналами зв'язку 5 з'єднані з входами ПЦН1. Додаткові канали зв'язку 5 можуть бути реалізовані по кабельних (проводових, волоконно-оптичним) лініях або з використанням додаткових каналів зв'язку, наприклад, радіорелейних.

ПЦС 1, структурна схема якого показана на фіг.2, призначений для прийому сигналів стану контрольованих об'єктів від різних підсистем, включаючи ПрмС, подальшої їх обробки, запису в базу даних і візуалізації на автоматизованих робочих місцях операторів. ПЦС 1 складається з вузлів: інтегруючий вузол 1.1, центральний модуль 1.2, база даних 1.3, модуль візуалізації 1.4. Всі вузли ПЦС 1 з'єднані між собою через локальну обчислювальну мережу (ЛВС) 1.5, яка забезпечує двосторонню передачу інформації між вузлами.

Інтегруючий вузол 1.1 призначений для прийому повідомлень від різних ПрмС, їх декодування, приведення в єдиний формат і передачі на центральний модуль 1.2 для подальшої обробки. Інтегруючий модуль може бути реалізований на базі сервера, побудованого на платформі х86 з установленим спеціальним програмним забезпеченням.

Центральний модуль 1.2 призначений для отримання інформації про стан КО від інтегруючого вузла 1.1, її обробки у відповідності з заданими уст� реалізований на базі сервера, побудованого на платформі х86 з установленим спеціальним програмним забезпеченням.

База даних 1.3 призначена для структурованого зберігання даних одержуваних від центрального модуля та подальшої видачі на модуль візуалізації 1.4. База даних може бути реалізована на базі сервера, побудованого на платформі х86 з установленим спеціальним програмним забезпеченням.

Модуль візуалізації призначений для візуалізації інформації про стан КО на екрані монітора у текстовому та/або графічному вигляді. В якості модуля візуалізації може бути використано автоматизоване робоче місце (АРМ) оператора, що включає ЕОМ, монітор, маніпулятори (клавіатура, миша) і спеціальне програмне забезпечення.

ПрмС 2, структурна схема якої зображена на фіг.3, призначена для прийому радіосигналів від Прд 4, установлених на КО, їх обробки, декодування і передачі ПЦС 1. ПрмС 2 складається з двох просторово-рознесених антенних елементів 2.1 і 2.2, які через відповідно перший 2.3 і другий 2.4 антенні підсилювачі підключені до першого й другого входів двоканального приймача 2.5. Перший і другий виходи двоканального приймача 2.5 підключені відповідно до першого й другого в�послідовним виходом ПрмС 2.

Як антенних елементів 2.1 і 2.2 можуть використовуватися, наприклад, несиметричні вертикальні вібратори, налаштовані на робочу смугу частот.

Антенні підсилювачі 2.3 і 2.4 призначені для попередньої селекції і посилення сигналів, прийнятих ДО 3. Як антенних підсилювачів 2.3 і 2.4 можуть бути використані серійно випускаються підсилювачі Radial AGS-19V.

Двоканальний приймач 2.5 призначений для селекції і посилення сигналів, прийнятих ДО 3, перенесення спектра на проміжну частоту (ПЧ) і передачі сигналів на БЦОС. Як двоканального приймача може бути використаний здвоєний приймач на базі серійно випускаються модулів ICOM IC-R8500.

БЦОС 2.6 призначений для оцифровки сигналів, їх квадратурної фільтрації, перенесення спектра на нульову частоту, розрахунку спектральної потужності.

Структурна схема БЦОС 2.6, показана на фіг.6, складається з двох аналогово-цифрових перетворювачів 2.6.1 та 2.6.2, входи яких є входами БЦОС 2.6, а виходи яких підключені до відповідних входів двох квадратурних фільтрів 2.6.3 і 2.6.4. Виходи квадратурних фільтрів 2.6.3 і 2.6.4 підключені до входу цифрового сигнального процесора (ЦСП) 2.6.5, вихід ЦСП є виходом БЦОС 2.6.

Як БЦ�я в кожному частотному каналі, його декодування і передачі в БПД 2.8.

БВЦОС 2.7 може бути реалізована на базі ЕОМ, побудованої на платформі х86 з установленим спеціальним програмним забезпеченням.

БПД 2.8 призначений для передачі оброблених даних в канал передачі даних між ПрмС 2 і ПЦС 1.

Як БПД може бути використаний модем або мережева плата, тип якої визначається фізичним інтерфейсом підключення до каналу передачі даних.

ПрдУ 4 призначене для датчиків контролю стану ДО 3, управління виконавчими елементами і індикаторами, визначення поточного положення ДО 3 і передачі інформації про стан ДО 3 на ПрмС 2.

ПрдУ 4, структурна якого показано на фіг.4, складається з Прд 4.1, вихід якого підключений до передавальної антени 4.5, СНП 4.2, вихід якого підключений до входу «координати» керуючого контролера 4.3, і БСІ 4.4, Р≥1 інформаційних входів і До≥1 керуючих виходи якого підключені відповідно до Р датчиків стану ДО 3 і до виконавчих елементів і індикаторами, розміщеним на 3 (на фіг.4 не показані). Шина інформаційних сигналів БСІ 4.4 підключена до інформаційних входів/виходів керуючого контролера 4.3, інформаційний вихід якого підключений до входу перационной супутникової системи (ГНСС) GPS/ГЛОНАСС 6 (див. фіг.1).

Як СНП може бути використаний один із серійно випускаються супутникових навігаційних приймачів, наприклад ГЕОС1М.

Керуючий контролер 4.3 призначений для обробки отриманих сигналів від СНП 4.2 і БСІ 4, формування відповідних керуючих сигналів, що надходять через БСІ 4.4 на виконавчі елементи та індикатори, а також для формування пакету даних для Прд 4.1. В якості керуючого контролера може бути використаний серійно випускається мікроконтролер Atmel ATMega 32.

БСІ 4.4 призначений для узгодження електричного інтерфейсу керуючого контролера 4.3 і електричних інтерфейсів підключення датчиків стану ДО 3 і виконавчих елементів та індикаторів КО.

БСІ може бути виконаний з використанням серійно випускаються електронних компонентів (резистори, конденсатори, транзистори, твердотілі реле, діоди тощо). Конкретна схема реалізації буде визначатися типами електричних інтерфейсів обраного керуючого контролера 4.3 і датчиків, що підключаються стану, виконавчих елементів та індикаторів ДО 3.

Прд 4.1 призначений для випромінювання сигналів про стан ДО 3 в радіоефір, які беруть ПрмС 2 загальної системи.

Прд м чином.

Попередньо на кожен ДО 3 (як мобільний, так і стаціонарний) встановлюють ПрдУ 4. К Р інформаційних входів ПрдУ 4 підключають встановлені на КО датчики стану об'єкта (замок запалювання, кінцеві вимикачі дверей, датчик руху, температури, рівня палива і т. п. для рухомих об'єктів; датчик пожежі, відкриття дверей і т. д. для стаціонарних об'єктів).

Керуючі До виходи БСІ 4.4 підключають до виконавчих елементів і індикаторами ДО 4 (індикатор стану, реле блокування двигуна тощо). Далі заявлена система працює за алгоритмом, структурна схема якого показана на фіг.5

Сигнали про вихідний стан об'єкта і координати розташування об'єкта фіксують в керуючому контролері 4.3. За встановленою програмою керуючий контролер 4.3 періодично «опитує» стан підключених датчиків і визначає поточне місце розташування ДО 4. У разі зміни стану одного або декількох датчиків або зміни поточного місця розташування ДО 4 щодо початкового керуючого контролері за встановленим алгоритмом формують керуючий сигнал для приведення в відповідне положення відповідні виконавчі елементи або індикатори.атах його місцезнаходження, стану датчиків. Сформований інформаційний сигнал подають на модуляційний вхід Прд 4.1, з виходу якого високочастотний сигнал, промодулированний інформаційним сигналом, з допомогою передавальної антени 4.5 випромінюють в ефір.

Далі передані в ефір сигнали стану ДО 3 беруть ПрмС 2 за допомогою двох антенних елементів 2.1 і 2.2, з виходу яких вони поступають на входи першого 2.3 і другого 2.4 антенних підсилювачів для попередньої селекції та посилення з подальшою передачею на входи двоканального приймача 2.5. В двоканальному приймачі 2.5 прийняті по кожному каналу сигнали фільтрують, підсилюють і перетворять на проміжну частоту. З виходів двоканального приймача 2.5 сигнали надходять на входи БЦОС 2.6, де аналогові сигнали оцифровують, фільтрують і переносять на нульову частоту, далі в ЦСП 2.6.5 над отриманими сигналами виконують дискретне перетворення Фур'є, розраховують спектральну потужність сигналів в кожному частотному каналі, виділяють канал з найбільшим рівнем сигналу. Використання двоелементної приймальної антени і подальша обробка прийнятих сигналів по двох каналах дозволяє підвищити якість прийому сигналів в умовах інтерференційних завмирань при мналов на проміжній частоті з подальшою квадратурної обробкою, перенесенням спектру на нульову частоту і виконанням швидкого перетворення Фур'є дозволяє підвищити відношення сигнал/шум, а отже, збільшити дальність дії ПрмС 2. Отриманий масив опрацьованих цифрових сигналів у формі частотно-часової матриці про стан ДО 3 подають на БВЦОС 2.7. У БВЦОС 2.7 виділяють повідомлення про стані ДО 3 в кожному частотному каналі, декодують і передають їх за додатковими лініями зв'язку на вхід інтегруючого вузла 1.1 ПЦС 1 (див. фіг.2). Використання БВЦОС 2.7 дозволяє підвищити продуктивність системи, розширити діапазон робочих частот і збільшити пропускну здатність системи 1.

Далі на интегрирующем сайті 1.1 ПЦС 1 виробляють прийом повідомлень від різних ПрмС 2, об'єднують їх і призводять приведення в єдиний формат з подальшою передачею на центральний модуль 1.2. На центральному модулі 1.2 повідомлення обробляють у відповідності з заданими налаштуваннями і правилами, записують в базу даних 1.3 і передають на модуль візуалізації 1.4. За допомогою модуля візуалізації 1.4 інформація про поточний стан ДО 3 є підставою операторам системи для прийняття ними управлінських рішень.

Таким чином, в заявленій системі завдяки використанню совокупностльнейшей їх обробці по двом незалежним прийомним трактах досягається більш стійке і надійне спостереження за контрольованими об'єктами, у більш широкій зоні контролю і при відносно малій потужності передавачів, що встановлюються на контрольованих об'єктах, що підтверджує можливість досягнення сформульованої технічного результату робіт заявленої системи.

1. Система радіозв'язку з контрольованими об'єктами, містить пункт централізованого спостереження, забезпечений засобом візуалізації стану контрольованих об'єктів (КО), на кожному КО встановлено передавальний пристрій, що містить передавач, вихід якого підключений до антени, прийомну станцію, що містить приймач, вхід якого через антенний підсилювач підключений до антени, і блок цифрової обробки сигналів, вхід якого підключений до виходу приймача, відрізняється тим, що додатково введені N≥1 територіально рознесених приймальних станцій, з виходів яких інформаційні сигнали за додатковими каналами зв'язку передають на відповідні входи пульта централізованого спостереження, причому в кожної прийомної станції антена виконана у вигляді двох просторово-рознесених антенних елементів, які через антенні підсилювачі підключені до першого й другого входів двоканального приймача, перший і другий виходи якого подключвходу блоку вторинної цифрової обробки сигналів, вихід якого підключений до входу блоку передачі даних, вихід якого є виходом приймальної станції, в кожне передавальний пристрій додатково введені супутниковий навігаційної приймач, вихід якого підключений до входу «координати» керуючого контролера, інформаційний вихід якого підключений до входу передавача, і блок узгодження інтерфейсів, Р≥1 інформаційних входів і До≥1 керуючих виходи якого підключені відповідно до Р датчиків стану і до виконавчих елементів і індикаторами, розміщені на контрольованому об'єкті, причому шина інформаційних сигналів блоку узгодження інтерфейсів підключена до інформаційних входів/виходів керуючого контролера.

2. Система п. 1, яка відрізняється тим, що блок цифрової обробки сигналів складається з аналого-цифрового перетворювача, перший і другий входи якого є першим і другим входами блоку, вихід аналого-цифрового перетворювача підключений до входу цифрового фільтра, вихід якого підключений до входу цифрового сигнального процесора, вихід якого є виходом блоку.

3. Система п. 1, яка відрізняється тим, що блок вторинної цифрової обробки сигналів складається з електронно-обчис�

 

Схожі патенти:

Спосіб динамічної адресації кореспондентів мобільної радіомережі та пристрій для його реалізації

Винахід відноситься до радіотехніки, зокрема до техніці цифрового стільникового радіозв'язку, і може бути використане для створення цифрових радіотелефонних мереж нового покоління. Технічний результат полягає у створенні радіотракту з цифровим (номерним) способом виклику і адресації кореспондентів, що забезпечує конфіденційність передачі інформації. Запропоновано спосіб адресації кореспондентів мобільної радіомережі, заснований на принципі кодового розподілу каналів, і пристрій динамічної адресації радіозасобів мобільної радіомережі. Пристрій складається з Регістра переданих команд, Регістр прийнятих команд, Регістр динамічної адресації передавача, Регістра динамічної адресації приймача, Генератора псевдовипадкових кодових послідовностей передавача, Генератора псевдовипадкових кодових послідовностей приймача, Модулятора і Демодулятора радіочастотних сигналів, Блоку обчислювача-перетворювача кодів. 2 н. і 4 з.п. ф-ли, 3 іл.

Некогерентне цифровий демодулятор

Винахід відноситься до галузі радіотехніки і може бути використане в пристроях прийому цифрових інформаційних сигналів цифрового демодуляції кодованих двійкових сигналів з фазовою маніпуляцією (ФМ). Технічний результат полягає в забезпеченні високошвидкісний цифровий демодуляції сигналів з фазовою маніпуляцією. Некогерентне цифровий демодулятор кодованих сигналів з фазовою маніпуляцією містить аналого-цифровий перетворювач, регістр зсуву багаторозрядних кодів на чотири відліку, перший і другий n-каскадні канали квадратурної обробки сигналів, генератор тактових імпульсів, два обчислювальні пристрої, задане число квадратичних перетворювачів, рівне числу кодових послідовностей, що утворюють блок квадратичних перетворювачів і вирішальне пристрій, при цьому кожне обчислювальний пристрій складається з заданого числа обчислювачів відгуків. 7 іл.

Спосіб прямої дискретизації сигналів декількох радиодиапазонов і блок управління для його здійснення

Винахід відноситься до техніки зв'язку і може використовуватися в системах бездротового зв'язку. Технічний результат полягає в підвищенні достовірності прийому інформації. Для цього описаний спосіб прямої дискретизації сигналів декількох радиодиапазонов, що включає прийом сигналу першого радіодіапазону (331) за допомогою першого інтерфейсу і сигналу щонайменше одного іншого радіодіапазону (332, 333) за допомогою принаймні одного іншого інтерфейсу, причому перший радиодиапазон і щонайменше один інший радиодиапазон відповідають різним частотним діапазоном, і перший радиодиапазон або щонайменше один інший радиодиапазон являє собою діапазон цифрового радіомовлення за стандартом DAB. Далі спосіб включає прийом (104) сигналу вибору допомогою інтерфейсу, причому сигнал вибору вказує на те, передбачена подальша обробка сигналу першого радіодіапазону (331) і/або сигналу щонайменше одного іншого радіодіапазону (332, 333). В залежності від сигналу вибору здійснюється дискретизація (106) сигналу першого радіодіапазону (331) із загальною частотою дискретизації та/або сигналу зазначеного щонайменше одного іншого радіодіапазону (332, 333) з вказаної загальної ча�

Пристрій бездротового зв'язку

Винахід відноситься до пристрою бездротового зв'язку. Технічний результат полягає в зменшенні енергоспоживання, зменшення кількості складових частин і поліпшення продуктивності при прийомі сигналу, що досягається відсутністю модуля перемикання антени. Для цього пристрій бездротового зв'язку включає в себе підсилювач потужності (31), який підсилює сигнал передачі, схему (37) передачі, яка обробляє посилений сигнал передачі, антену (13) і блок (10e) управління, який по черзі активує і деактивує підсилювач потужності (31), причому схема (37) передачі налаштована для узгодження імпедансу між схемою (37) передачі і антеною (13), коли активується підсилювач потужності (31), і приведення імпедансу, спостережуваного від антени (13) в напрямку схеми (37) передачі, в високоимпедансное стан, коли деактивується підсилювач потужності (31). 4 н. і 14 з.п. ф-ли, 52 іл.

Пристрій гнучкого широкосмугового перетворення частоти і відповідний приймач телекерування супутника

Винахід відноситься до радіоприймачів і може використовуватися в телеуправлении супутником. Досягнутий технічний результат - придушення заборонених смуг в синтезаторах частот при їх використанні в пристроях перетворення частоти. Пристрій подвійного перетворення частоти містить ланцюг підсилення та фільтрації, два змішувача, два синтезатора частот, засоби керування частотами FOL1, FOL2 першого і другого синтезаторів частоти для отримання необхідних співвідношень їх частот для отримання заданих першої та другої проміжних частот. Приймач телекерування для геостаціонарного супутника містить засоби для демодуляції сигналу на заданої проміжної частоті, формованої пристроєм подвійного перетворення частоти. 2 н. і 2 з.п. ф-ли, 6 іл.

Базова радіостанція та кероване обладнання та способи у них

Винахід відноситься до передачі керуючої інформації висхідної лінії зв'язку, що міститься в блоці бітів, через радіоканал в базову станцію. Технічний результат полягає у створенні в LTE формату фізичної керуючого каналу висхідної лінії зв'язку (PUCCH), здатного переносити велику кількість бітів. Для цього передбачена передача керуючої інформації висхідної лінії зв'язку у тимчасових слотах в подкадре через радіоканал в базову станцію. Радіоканал виконаний для перенесення керуючої інформації висхідної лінії зв'язку, а кероване обладнання і базова радіостанція містяться у мережі радіозв'язку. Керуюча інформація висхідної лінії зв'язку міститься в блоці бітів. Кероване обладнання відображає блок бітів в послідовність комплексних оцінених символів модуляції і блочно розширює послідовність комплексних оцінених символів модуляції за допомогою символів, розширення дискретного перетворення Фур'є - мультиплексування з ортогональним частотним поділом каналів (DFTS-OFDM). 5 н. і 15 з.п. ф-ли, 23 іл.

Самовиявление rf конфігурації для бездротової системи

Винахід відноситься до техніки зв'язку і може бути використане в радіочастотної (RF) розподільній системі. В розподільчій системі, що включає безліч компонентів, підключених до процесора за допомогою мережі Ethernet і підключені до розподільної системи антени за допомогою коаксіального кабелю, за допомогою процесора виконується спосіб самовияву впливу конфігурації, в якому наказують першому радіочастотного (RF) компоненту RF розподільної системи надати згенерований модульований сигнал на RF порте, приймають вказівку від другого RF компонента, коли їм за допомогою RF порту виявлено зазначений сигнал від першого RF компонента, причому вказівка вказує, що перший RF компонент і другий RF компонент електрично з'єднані через RF порти. Етапи приписи і прийому повторюють для решти RF компонентів RF розподільної системи. На основі етапів приписи, прийому і повтору визначають RF конфігурацію RF розподільної системи на основі етапів приписи, прийому і повтору і відображають апаратні з'єднання між RF компонентами на пристрої відображення із зазначенням того, існує помилка конфігурації. Технічний результат

Пристрій і спосіб компенсації вузькосмугових завад у цифрових радіосистеми передачі інформації

Винахід відноситься до техніки радіозв'язку і може бути використане для компенсації вузькосмугових завад. Технічний результат - підвищення завадостійкості приймання двійкових цифрових сигналів в результаті компенсації ансамблю вузькосмугових завад, смуга ΔfП кожній з яких і смуга ΔfС корисного сигналу задовольняють умові Δ f П Δ f З < < 1 . Компенсація вузькосмугових сигналів перешкод у суміші, що надходить на вхід приймача корисного сигналу і сигналу перешкод здійснюється шляхом віднімання компенсуючого сигналу перешкод, сформованого в спеціальному каналі приймача в результаті відмінностей частоти і фази несучого коливання корисного сигналу, і несучих коливань сигналів завад. При цьому забезпечується компенсація ансамблю неперекривающихся по спектру вузькосмугових завад, прийнятих спільно з цифровим ФМ сигнал, спектр якого в процесі компенсації не змінюється, що принципово відрізняє пропоноване пристрій від обеляющего фільтра. При цьому передбачається, що при передачі використовується квадратурна фазова модуляція, по одному квадратурному каналу якої передається високошвидкісна інформація, а з іншого квадратурному каналу передається псевдошумової сигн�сть РПШС якого значно менше Р П Ш З Р З < < 1 потужності високошвидкісного інформаційного сигналу РС. Застосування ПШС з великою базою дозволяє зменшити потужність вузькосмугових завад в базу раз в результаті їх руйнування при перемножении з опорним ПШС в каналі синхронізації з несучою. Додаткове зменшення потужності перешкод забезпечується вузькосмугової схемою ФАП у складі схеми синхронізації. 2 н. п. ф-ли, 1 іл.

Спосіб обробки гідроакустичних шумоподібних сигналів фазоманипулированних

Винахід відноситься до галузі гідроакустики і може бути використане для обробки гідроакустичних сигналів в умовах реального каналу поширення. Технічним результатом є підвищення завадостійкості при вирішенні задачі виявлення гідроакустичного сигналу в реальних умовах експлуатації (потужність сигналу багато менше рівня гідроакустичних шумів) при низькій обчислювальної потужності апаратного забезпечення. Згідно способу обробки гідроакустичних шумоподібних фазоманипулированних сигналів приймають сигнал s(t), оцифровують сигнал, отримують кк, попередньо вирівнюють амплітуди y k = s i g n [ y k ] , де s i g n [ x ] = { + 1 п р і x ≥ 0 − 1 п р і x < 0 , виконують зсув в область низьких частот і визначають реальну складову і уявну складову сигналу (fs - середня частота оброблюваного шумоподобного фазоманипулированного сигналу, fd - частота дискретизації системи обробки сигналу, Ns - довжина вікна обробки, повинна дорівнювати цілому числу періодів відліку частоти дискретизації, тобто Ns=n·Ts·fd, де n=1, 2, 3...), для отриманого сигналу y j = A j + i B j ( i = − 1 - уявна одиниця) фільтром нижніх частот пригнічують високочастотні складові, - імпульсна �скретизации з кроком Nд сигналу де Nд - крок дискретизації, рівний відношенню частоти дискретизації fd вихідного сигналу і подвоєної частоти зрізу N д = f d 2 f c p = f d Δ f , після чого частота дискретизації сигналу стає дорівнює fd2=2fср=Δf, вдруге виконують вирівнювання амплітуд сигналу y j д = s i g n [ y j д ] і для отриманого сигналу y j д обчислюють значення кореляційної функції Y j = Σ k = 1 N c p y j д ⋅ m k , де Ncp - тривалість оброблюваного сигналу в відлік частоти дискретизації fd2, mk - опорний сигнал корелятора у знаковій формі, обчислюють порогове значення Υ п про р = n − 2 k n , де n - кількість знаків у модулюючим псевдовипадковою послідовності, k - ціле число, яке визначається заданою ймовірністю помилкових спрацьовувань ρлож (при цьому k≤n і вибирають найбільше число, при якому виконується умова ρ л про ж ≈ 0.5 k Σ j = k n C n i , де C n i - число сполучень i по n : C n i = n ! i ! ( n − i ) ! ) , порівнюють значення кореляційної функції Yj з пороговим значенням Упор, а наявність сигналу визначають при перевищенні значення кореляційної функції порогового значення.
Винахід відноситься до способів розпізнавання радіосигналів і може бути використане в технічних засобах розпізнавання виду і параметрів модуляції радіосигналів. Технічний результат полягає в розробці способу розпізнавання радіосигналів, при якому не вимагається зберігання в пам'яті великих масивів значень векторів ознак еталонних радіосигналів. Попередньо з дискретизированних і квантованих відліків еталонних радіосигналів формують матриці розподілу енергії на основі їх фреймових вейвлет-перетворень. Потім з них, починаючи з другого рядка, формують вектори ознак шляхом порядкового конкатенації всіх вейвлет-коефіцієнтів. Після чого елементи векторів ознак нормують і обчислюють їх параметри. Причому в якості параметрів визначають усереднену величину нормованих амплітудних значень елементів векторів ознак, а рішення приймають за результатами обчислення різниці значень параметрів розпізнаваного радіосигналу і еталонних радіосигналів. Розпізнаваний радіосигнал вважають инцидентним еталонному радіосигналу, модуль різниці параметрів векторів ознак з яким буде мінімальним. 5 іл.
Up!