Радіохвильовий спосіб виявлення об'єктів

 

Винахід відноситься до області радіохвильової техніки, зокрема до способів для охоронної сигналізації до способів контролю за переміщенням об'єктів.

Існують радіохвильові способи виявлення об'єктів, що переміщаються, засновані на реєстрації змін електромагнітного поля при перетині об'єктом об'ємної зони виявлення, формованої між випромінюючої і адміністратора лініями витікаючої хвилі, прокладеними паралельно один одному.

Відомі радіохвильові способи виявлення об'єктів, що переміщаються, засновані на реєстрації змін електромагнітного поля при перетині об'єктом об'ємної зони виявлення, формованої між випромінюючої і адміністратора лініями (кабелями) витікаючої хвилі, прокладеними паралельно один одному, які реалізовані в радіохвильових засобах виявлення MicroTrack II [1] і TREZOR-R [2].

Спосіб виявлення об'єктів [1], заснований на обробці широкосмугового кодованого радіочастотного сигналу, реалізований в засобі виявлення MicroTrack II. Зона виявлення формується уздовж двох паралельних кабелів витікаючої хвилі, що закріплюються на загородженні або закопані в грунт, які виступають в якості антен. Передавач 1 (див. фіг.1) за излучающается в приймач 4. Навколо випромінюючого 2 і приймального 3 кабелів виникає електромагнітне поле, яке формується над поверхнею землі, так і під нею, уздовж всієї довжини пари паралельних кабелів. В даній системі вся довжина зони виявлення на програмному рівні розбивається на окремі ділянки, на яких встановлюються «власні» опорні рівні, що дозволяє адаптуватися до неоднородностям кордону охорони і забезпечити досить хороші показники по виявленню і періоду напрацювання на помилкові тривоги.

Недоліком даного способу є велика різниця в амплітуді і спектрі сигналів на ближніх (до приймача і передавача) і дальніх (від приймача і передавача) ділянках. Це пов'язано з принциповою необхідністю розміщення передавальних і приймальних модулів в одному конструктиві (на одній стороні кабельної системи). Велике загасання радіочастотного сигналу на далеких ділянках кабельної системи призводить до обмеження довжини охороняється кордону (не більше 200 м), контрольованого однієї кабельної системою (випромінюючої і адміністратора лініями), і до зниження завадостійкості або ймовірності виявлення в кінці лінії.

Найбільш близьким до пропонованого є спосіб виявлення [2] переміщаю�залишок способу, реалізованого в MicroTrack II, за рахунок підключення передавача і приймача на протилежних кінцях кабельної системи.

Зона виявлення засоби формується між двома закріпленими на загородженні або закопаними в грунт паралельними кабелями витікаючої хвилі, які виступають в якості антен. Передавач 1 (фіг.2) виробляє високочастотний сигнал, що випромінюється кабелем 2 і приймається кабелем 3, створюючи навколо певний розподіл електромагнітного поля. З приймального кабелю 3 сигнал надходить у приймач 4, де перетворюється в опорний сигнал. При попаданні порушника в зону виявлення змінюється розподіл поля, а з ним і радіочастотний сигнал на вході приймача 4. Це зміна відносно опорного сигналу фіксується і після відповідної обробки приймається рішення про видачу сигналу тривоги.

Однак даний спосіб не дозволяє розділити єдину по всій довжині кабелів 2 і 3 зону виявлення на окремі ділянки і використовують лише один усереднений по всій довжині кабелів 2 і 3 опорний рівень сигналу, що не дає можливості провести роздільне налаштування чутливості на ділянках кордону з різними умовами розповсюдження радіохвиль і визначити �гнала, викликаного об'єктом виявлення, до опорного і шумовому сигналами, що обмежує довжину кордону, контрольованого однієї кабельної системою, а будь-які неоднорідності на рубежі охорони призводять до нерівномірності чутливості. Наприклад, щоб підтримувати необхідну ймовірність виявлення на ділянці з великим загасанням радіочастотного сигналу, необхідно встановлювати більш високу чутливість приймача 4, яка буде занадто високою для ділянок з малим загасанням радіочастотного сигналу і призведе до значного зниження періоду помилкових тривог. А щоб підтримувати високим період помилкових тривог, доведеться знижувати чутливість приймача 4, яка буде недостатньою для ділянок з великим загасанням радіочастотного сигналу, що призведе до значного зниження ймовірності виявлення.

Основними недоліками даного способу є неможливість роздільного регулювання чутливості на окремих ділянках кабельної системи, обмеження довжини охороняється кордону (не більше 200 м), контрольованого однієї кабельної системою, і неможливість зазначення місця порушення на охоронюваному рубежі. Для забезпечення більш рівномірного чутливості вздовж рубеЋ на всьому протязі прокладки, оскільки в даному способі не є можливості вирівняти чутливість на ділянках з різнорідними середовищами. Причинами різнорідності можуть бути нерівномірність випадання опадів, утворення калюж, не виявлені неоднорідності в грунті і т. п.

Метою пропонованого винаходу є збільшення довжини кордону контрольованого однієї кабельної системою (випромінюючої і адміністратора лініями витікаючої хвилі), забезпечення роздільного регулювання чутливості на окремих ділянках кабельної системи і точне визначення місця порушення.

Даний технічний результат досягається завдяки тому, що на протилежних кінцях випромінюючої лінії витікаючої хвилі формують сигнали із змінною в часі частотою, а на адміністратора лінії витікаючої хвилі виділяють огинають сумарних радіосигналів і пропускають їх через смугові фільтри, співвідносячи кожній виділеній смузі частот певний ділянку адміністратора лінії витікаючої хвилі. Для кожної ділянки встановлюють свій опорний рівень сигналу і чутливість.

Фіг.1-13 ілюструють пропонований спосіб.

На фіг.1 зображена укрупнена структурна схема пристрою MicroTrack II.

На фіг.2 зображена укрупнена структурна схемдиочастотних сигналів.

На фіг.4 зображені часи проходження сигналів по випромінюючої лінії.

На фіг.5 зображена укрупнена структурна схема з точкою спостереження.

На фіг.6 зображений радіочастотний сигнал з лінійною частотною модуляцією (надалі ЛЧМ).

На фіг.7 зображені результати додавання сигналів в точках спостереження.

На фіг.8 зображені обвідна і перша гармоніка сигналу.

На фіг.9 зображена функціональна схема пристрою, що реалізує запропонований спосіб.

На фіг.10 відображено вплив об'єкта на виявлення накладання електромагнітні поля.

На фіг.11 зображені огинаючі сигналів.

На фіг.12 зображені зміни рівнів сигналів в частотних діапазонах смугових фільтрів.

На фіг.13 показана укрупнена функціональна схема пристрою, що реалізує варіант запропонованого способу.

На обох кінцях випромінюючої лінії довжиною L з допомогою високочастотних генераторів 5 і 6 (див. Фіг.3) формуються високочастотні радіоімпульси з ЛЧМ. Управління включенням генератора 6 здійснюється від генератора 5 і здійснюється, наприклад, за випромінюючої або адміністратора лінії, тому включення генератора 6 щодо генератора 5 відбувається з запізненням, визначаються �ользуются дві умовні точки спостереження A1 і A2 на випромінюючої лінії, знаходяться на відстані L1 і L2 відповідно.

На фіг.3 показані точки спостереження радіочастотних сигналів на випромінюючої лінії.

На фіг.3 позначено:

2 - випромінююча лінія (кабель) витікаючої хвилі;

3 - приймальна лінія (кабель) витікаючої хвилі;

5 і 6 - високочастотні генератори з ЛЧМ;

A1 і A2 - точки спостереження на випромінюючої лінії;

L - довжина випромінюючої лінії;

L1 - відстань від генератора 5 до точки спостереження A1;

L2 - відстань від генератора 5 до точки спостереження A2.

На фіг.4 графічно показані період проходження сигналів від генератора 5 (початок лінії) до генератора 6 (кінець лінії) і назад, тобто запізнювання радіочастотного сигналу генератора 6 щодо радіочастотного сигналу генератора 5 на початку лінії.

З фіг.4 видно, що час t1 проходження керуючого сигналу і радіочастотного сигналу від початку до кінця випромінюючої лінії довжиною L зі швидкістю C поширення сигналу в випромінюючої лінії і час t2 проходження радіочастотного сигналу з кінця в початок випромінюючої лінії визначаються виразом

t1=t2=LC

Час t3 запізнення�t3=t1+t2=2LC

На фіг.5 зображена укрупнена структурна схема з точкою спостереження A1 і графічно показано відстань від точки A1 до кінця лінії, що визначає час запізнювання радіочастотного сигналу генератора 6 щодо радіочастотного сигналу генератора 5 у точці спостереження A1.

На фіг.5 зазначено:

2 - випромінююча лінія (кабель) витікаючої хвилі;

3 - приймальна лінія (кабель) витікаючої хвилі;

5 і 6 - високочастотні генератори з ЛЧМ;

A1 - точка спостереження на випромінюючої лінії;

(L-L1) - відстань від точки A1 до кінця випромінюючої лінії;

7 - приймальний блок.

З фіг.5 слід, що запізнювання τ1 радіочастотного сигналу генератора 6 щодо радіочастотного сигналу генератора 6 в точці A1 визначається подвоєним часом проходження сигналом відрізка випромінюючого кабелю довжиною (L-L1), тобто виразом

τ1=2LL1C

Аналогічно визначається запізнювання τ2 для точки A2, див. фіг.3

На фіг.6 зображений радіочастотний сигнал a(t) з лінійною частотною модуляцією.

На фіг.6 позначено:

а - амплітуда радіочастотного сигналу;

t - час.

Зміна частоти f(t) в межах радіочастотного сигналу з ЛЧМ відбувається по лінійному закону:

f(t)=f0+b·t,Tc2tτc2,

де

f0=(Fmax+Fmin)/2 - центральне значення несучої частоти;

b=(Fmax+Fmin)/Тз;

Тз- тривалість радіоімпульсів;

Fmax, Fmin- максимальне і мінімальне значення частоти радіочастотного сигналу в радиоимпульсах.

Фаза радіочастотного сигналу з ЛЧМ визначається як

Радіочастотний сигнал з ЛЧМ описується виразом

SLFM(t)=S0cos{φ0+φ(t)},

де

φ0- початкова фаза радіочастотного сигналу з ЛЧМ;

S0- амплітуда сигналу з ЛЧМ.

На випромінюючої лінії радіочастотні сигнали від генераторів 5 і 6 підсумовуються.

Сумарний сигнал на випромінюючої лінії описується вираженЕигнала від генератора 5;

S02- амплітуда сигналу від генератора 6;

φ01- початкова фаза сигналу від генератора 5;

φ02- початкова фаза сигналу від генератора 6;

φ01- фаза сигналу від генератора 5;

φ02- фаза сигналу від генератора 6.

На кінці адміністратора лінії сумарний сигнал детектується за допомогою детектора огинаючої.

Огинаюча сумарного сигналу після детектування визначається як

де

S(t) - сумарний сигнал на випромінюючої лінії;

S(t)~- аналітично пов'язаний сумарний сигнал, що визначається виразом

Сумарний сигнал від генератора 5 і від генератора 6 в точці A1

S1(t)=S01cos{φ01+φ(t+t1)}+S02cos{φ02+φ(t+t11)}.

Аналогічно для точки A2

S2(t)=S01cos{φ01+φ(t+t2)}+S02cos{φ02+φ(t+t22)},

де

t1=L1C- час проходження сигналом відстані L1;

- час проходження сигналом відстані L2;

τ1 - запізнювання радіочастотного сигналу від генератора 6 щодо радіочастотного сигналу від генератора 5 в точці A1;

τ2 - запізнювання радіочастотного сигналу від генератора 6 щодо радіочастотного сигналу від генератора 5 в точці A2.

Для зручності опису, високочастотні генератори вважаються ідентичними, початкова фаза радіочастотного сигналу від генератора 5 у точці спостереження вважається рівною нулю, втрати в випромінюючої і адміністратора лініях, а також часи затримки включення генераторів у розрахунках не враховуються.

З урахуванням вищесказаного, сумарний сигнал генератора 5 і генератора 6 в точці A1

S1(t)=S0cos{φ(t)}+S0cos{φ(t+τ1)},

Аналогічно для точки A2

S2(t)=S0cos{φ(t)}+S0cos{φ(t+τ2)},

На фіг.7 наведено сигнал 8, отриманий в результаті складання сигналів генератора 5 і генератора 6 в точці A1 випромінюючої лінії, і модуль його обвідної 9 і сигнал 10 отриманий в результаті складання сигналів генератора 5 і генератора 6 в точці A2 випромінюючої лінії і модуль його обвідної 11.

Модуль огинаючої fdet(t) сумарного сигналу генератора 5 і генератора 6 в точці спостереження можна представити у вигляді ряду Фур�S0π{12+n=1((1)n+1(2n)21cos4nπtT)},

де:

n - номер гармоніки Фур'є-перетворення;

T - період огинаючої сигналу.

На фіг.8 показано модуль огинаючої сигналу 9 та перша гармоніка Фур'є-перетворення 12.

З фіг.3, фіг.7 і фіг.8 випливає, що при переміщенні точки спостереження від початку A1 до кінця A2 випромінюючої лінії частота першої гармоніки модуля обвідної сумарного високочастотного сигналу зменшується. Тобто кожній точці спостереження на лінії відповідає певна частота першої гармоніки модуля огинаючої сигналу. Визначаючи смуги частот, можна виділити сигнали, що відповідають певним ділянкам лінії. Так як випромінююча і цілодобово лінії розташовуються паралельно, між ними утворюється електромагнітне поле, оЕких результатів був проведений натурний експеримент. Був виготовлений зразок пристрою, який реалізує запропонований спосіб.

На фіг.9 показана функціональна схема варіанту пристрою, що реалізує запропонований спосіб.

На фіг.9 позначено: 2 - випромінююча лінія (кабель) витікаючої хвилі; 3 - приймальна лінія (кабель) витікаючої хвилі; 5, 6 - високочастотні генератори з ЛЧМ; 13 - згода пристрій; 14 - детектор обвідної високочастотного сигналу; 15-1...15-N - смугові фільтри (1...N); 16-1...16-N - блоки регулювання посилення або чутливості; 17 - блок обробки і відображення інформації.

Випромінюючий і приймальний кабелі довжиною до 300 м були розміщені в ґрунті паралельно на відстані 2...2,5 м один від одного, на глибині 0,15...0,2 м. Генератори 5 і 6, підключені до випромінює кабелю 2, згода пристрій 13 і детектор огинаючої 14, підключені до приймального кабелю 3, мають опір, рівний хвильовому опору кабелів. Частота генераторів 5 і 6 з ЛЧМ змінювалася під управлінням пилкоподібної напруги, включення генератора 6 проводилося за випромінює кабелю 2 витікаючої хвилі. Смугові фільтри 15-1...15-N, блоки 16-1...16-N регулювання посилення або чутливості, блок 17 обробки і відображення інформації були реалізовані програмним способом. Нсоздания водних калюж, перекривають випромінює 2 і приймальний 3 кабелі.

Метою експерименту було підтвердження можливостей розбиття контрольованого кордону на окремі ділянки, роздільне регулювання чутливості по кожній дільниці та ідентифікації місця порушення кордону з точністю до ділянки розбиття. Сформоване електромагнітне поле є зоною виявлення пристрою, що реалізує запропонований спосіб. Високочастотні радіосигнали з приймальною лінії 3 (див. фіг.9) надходять на детектор огинаючої 14 і далі на смугові фільтри 15-1...15-N. Кількість N і граничні частоти смугових фільтрів визначаються кількістю ділянок умовного розбиття адміністратора лінії і необхідною точністю ідентифікації ділянок охороняється кордону. З виходів смугових фільтрів 15-1...15-N сигнали, що відповідають 1...N умовним ділянкам, нормуються в блоках 16-1...16-N регулювання посилення або чутливості. Нормування сигналів може проводитися будь-якими відомими способами. Наприклад, сигнали приводяться до одного опорного рівня Uвппостійної часу автоматичного регулювання або порогові значення, які використовуються в подальшій обробці, встановлюються залежно від амплітуд сигналів. олученное при мінімальній швидкості руху об'єкта виявлення 18. Подальша обробка здійснюється в блоці 17 обробки і відображення інформації.

Весь контрольований кордон був умовно розбитий на 128 ділянок, кожен довжиною ~2,3 м. Кожній ділянці зіставлено по одній умовній точці спостереження, відповідно, точок спостереження теж 128 (А1,...А128).

На фіг.10 показано перетин кордону охорони об'єктом виявлення 18 по траєкторії, що проходить між точками спостереження А51 і А52.

На фіг.10 позначено: 2 - випромінююча лінія (кабель) витікаючої хвилі; 3 - приймальна лінія (кабель) витікаючої хвилі; 5, 6 - високочастотні генератори з ЛЧМ; 7 - приймальний блок; A50, A51, А52 і А53 - точки спостереження, що відповідають ділянкам 50, 51, 52 і 53; 18 - об'єкт виявлення.

Під об'єктом виявлення 18 мається на увазі особа, яка перетинає контрольований кордон по траєкторії, перпендикулярній кабелях витікаючої хвилі. Оцінювалися амплітуди перших гармонік Z(t) модулів огинаючих сигналів (12-50...12-53, див. фіг.11) з виходів блоків 16-50...16-53 регулювання посилення або чутливості (див. фіг.9), які відповідали чотирьом сусідніх точках спостереження (А50...А53, див. фіг.10), обраним алгоритмом обробки за максимальним відхиленням амплітуд від опорного рівня при перетині кордону охорони объотних діапазонах на виходах програмних блоків регулювання посилення або чутливості.

На фіг.12 позначено: Uоп - опорна напруга автоматичного регулювання значення амплітуди сигналу; U50, U51, U52, U53 - миттєві зміни рівнів сигналів на виходах програмних блоків регулювання посилення; f50, f51, f52, f53 - частотні діапазони відповідних точок спостереження; 19 - умовна ламана крива миттєвих змін рівнів сигналів; 20 - яка апроксимує крива.

Зображена на фіг.12 ламана крива 19 показує миттєві (поточні) зміни рівнів U50...U53 сигналів в частотних діапазонах f50...f53 на виходах програмних блоків 16-50...16-53 регулювання посилення або чутливості (див. фіг.9), відповідних відображенням чотирьох сусідніх точок спостереження А50...А53 (див. фіг.10) при виявленні об'єкта 18 та визначенні місця порушення кордону охорони. Мінімум апроксимуючої кривої 20 (див. фіг.12) вказує на певне значення всередині частотних діапазонів (f51...f52) і, відповідно, на точне місце (між точками спостереження А51 і А52, див. фіг.10) порушення кордону охорони, т. к. кожній точці спостереження на лінії відповідає певна частота першої гармоніки модуля огинаючої сигналу.

Проведені натурні дослідження підтвердили технічний результат запропонованого способу. На виходу�ала на ділянці з неоднорідністю у вигляді калюжі і металевих предметів у кілька разів відрізнялася від амплітуд сигналів, відповідали вільним від неоднорідностей ділянках кордону. На виходах програмних блоків 16-1...16-N регулювання посилення або чутливості ділянок з допомогою системи автоматичного регулювання застосовувалося роздільне посилення (регулювання амплітуд) сигналів, приведення їх до одного опорного рівня і вирівнювання чутливості на ділянках з різними умовами поширення електромагнітного поля. Точність визначення місця порушення залежить від кількості і ширини смуг пропускання смугових фільтрів (кількості окремих ділянок), а також від алгоритму обробки сигналів. Значне підвищення завадостійкості досягається в тому числі за рахунок посилення сигналів за смуговими фільтрами 15-1...15-N, тобто не несе, а проміжних частот. Тому радіоперешкоди не потрапляють в блок 17 обробки і відображення інформації.

Таким чином, теоретичні і експериментальні дослідження показали, що при реалізації пропонованого способу можливі:

1) розбиття охорони кордону на окремі ділянки з допомогою простої фільтрації і роздільне регулювання чутливості по кожній ділянці;

2) збільшення довжини кордону, контрольованого однієї кабельної системою (излучающе�ант даного способу.

На фіг.13 показана укрупнена функціональна схема пристрою, що реалізує даний варіант способу.

На фіг.13 позначено: 2 - випромінююча лінія (кабель) витікаючої хвилі; 3 - приймальна лінія (кабель) витікаючої хвилі; 5 - високочастотний генератор з ЛЧМ; 7 - приймальний блок; 21 - відображає пристрій.

Даний варіант відрізняється від описаного вище (див. фіг.5) тим, що замість генератора 6 використовується відображає пристрій 21 (див. фіг.13), в якості якого можна застосувати просте неузгодженість хвильового опору на кінці випромінюючої лінії витікаючої хвилі 2.

Генератор 5 з ЛЧМ підключається тільки на одному кінці випромінюючої лінії витікаючої хвилі і формує радіочастотний сигнал Sпр. На протилежному кінці з допомогою відображає пристрою 21 створюється максимально можливе відображення, і відбитий сигнал Sотр поширюється по випромінюючої лінії в зворотному напрямку. На випромінюючої лінії сигнали Sпр і Sотр складаються, випромінюються і по адміністратора лінії витікаючої хвилі надходять у приймальний блок 7 для подальшої обробки. Все інше функціонує аналогічно пристрою, наведеним на фіг.9.

До гідності даного варіанту можна віднести менші апаратурні витрати, одна�ються недоліки засоби виявлення MicroTrack II [1].

Література

1. Southwest Microwave, Inc., Security Systems Division, INTREPID™, MicroTrack™ II, A BURIED TERRAIN-FOLLOWING OUTDOOR PERIMETER INTRUSION DETECTION SYSTEM, MicroTrack II, Installation and Operation Manual.

2. Р. Ф. Шана, А. В. Леус. Системи захисту периметра. М.: Сек'юріті Фокус, 2011. - 280 с: цв. іл. (Серія «Енциклопедія безпеки»); ISBN978-5-9901176-4-8; Гл.2, п. 2.9, стор 83-90.

3. Радіохвильове засіб виявлення TREZOR-R, керівництво по експлуатації ВССВ.425142.003 РЕ, п. 5.2.

1. Радіохвильовий спосіб виявлення об'єктів в контрольованій зоні, сформованої вздовж паралельних випромінюючої і адміністратора ліній витікаючої хвилі передають і прийомними пристроями, що включає обробку сигналів, викликаних об'єктами, переміщаються в контрольованій зоні, відрізняється тим, що на протилежних кінцях випромінюючої лінії формують сигнали із змінною в часі частотою, на приймальні лінії витікаючої хвилі виділяють огинаючу сумарних радіосигналів і пропускають через смугові фільтри, співвідносячи кожній виділеній смузі частот певний ділянку лінії витікаючої хвилі, причому точність визначення місця порушення залежить від кількості і ширини смуг пропускання смугових фільтрів.

2. Радіохвильовий спосіб виявлення об'єктів в контрольованій зоні за п. 1, який відрізняється тодключают відображає пристрій або залишають його не погодженим з хвильовим опором випромінюючої лінії.



 

Схожі патенти:

Спосіб виявлення порушника і визначення напрямку його руху на перехресті доріг і шляхів її обходу

Винахід відноситься до способів дистанційного охоронного моніторингу місцевості і може бути використано у випадках застосування засобів виявлення (З) з протяжною лінійною частиною (ПЛЧ) у вигляді гнучкого кабелю, побудованих на проводно-хвильовому або вібраційному принципі виявлення, для сигналізаційного прикриття чотиристоронніх перехресть доріг і шляхів їх обходу. Технічний результат - підвищення імовірності виявлення порушника і точності його вказівки напряму руху. Спосіб полягає в розгортанні на чотиристоронньому перехресті доріг і прилеглої до нього місцевості двох З з ПЛЧ таким чином, щоб ПЛЧ кожного ЗІ одну з доріг перетинала поперек на видаленні від центру перехрестя, дорівнює трикратному значення ширини зони виявлення самого, та ділянкою певної довжини лежала в безпосередній близькості вздовж іншої дороги, покриваючи її своєю зоною виявлення, співвідношення ширини зони виявлення до довжин ділянок 1:3:22,5, і застосовується алгоритм, що визначає напрямок руху порушника за переліком, черговості надходження і відношення між тривалостями сигналів тривоги. 11 іл.

Спосіб і пристрій для запобігання втрати предмета і швидкого пошуку предмета

Винахід відноситься до класу пристроїв для запобігання втрати предмета. Технічний результат - підвищення зручності експлуатації. Пристрій для запобігання втрати предмета і швидкого пошуку предмета містить ведений пристрій, сконфігуроване для роботи в якості мітки радіочастотної ідентифікації (RFID), що має унікальну ідентифікаційну інформацію у внутрішній пам'яті мітки, і переносне провідне пристрій, сконфігуроване для функціонування в якості RFID зчитувача і дозволяє змінювати дальність виявлення і/чи ширину зони виявлення, з якими провідне пристрій виявляє ведений пристрій. Коли відстань між користувачем і предметом знаходиться поза заданих меж, користувачеві видається попередження, таке як сигнал тривоги або мовний сигнал, для запобігання втрати предмета. Альтернативно, можна швидко здійснювати пошук необхідного користувачеві предмета, поміщеного не на своє місце. 3 н. і 7 з.п. ф-ли, 9 іл.

Система виявлення металу з інтегрованою системою направленої дії підрахунку людей

Винахід відноситься до систем електронного спостереження (EAS) за предметами. Технічний результат полягає в забезпеченні можливості виявлення екранування мітки EAS металевим екраном у зоні контролю EAS. Система для виявлення екранування маркера електронного спостереження ("ІА") за предметами включає в себе EAS підсистему (10), блок 18) виявлення металу, систему (20) підрахунку людей і процесор (16). EAS підсистема (10) працює для виявлення маркера EAS в зоні опитування. Блок 18) виявлення металу працює для виявлення металевого об'єкта в зоні опитування. Система (20) підрахунку людей працює для виявлення одного або більше людей в зоні опитування. Процесор (16) електрично з'єднаний з EAS підсистемою (10), блоком (18) виявлення металу і системою (20) підрахунку людей. Процесор (16) запрограмований для прийому інформації, яка видається від системи (20) підрахунку людей, та інформації, що видається від блоку (18) виявлення металу, для визначення того, генерувати сигнал тривоги на основі наявності екранування мітки EAS. 3 м. і 16 з.п. ф-ли, 4 іл.

Система електронного спостереження за товаром зі здатністю виявлення металу і спосіб для цього

Винахід відноситься до систем електронного спостереження за товаром. Технічний результат - інтегрування можливості виявлення металу "EAS" систему. Розкрито спосіб виявлення металу з використанням системи електронного спостереження за товаром ("ІА"). EAS система включає в себе передавач і приймач. EAS сигнал запиту передається для встановлення зони запиту. EAS сигнал запиту використовується для виявлення EAS ярликів і металевих об'єктів у зоні запиту. EAS сигнал приймається і присутній металевий об'єкт у зоні запиту виявляється протягом циклу виявлення металу. Металевий об'єкт виявляється на підставі збурень у прийнятому EAS сигналі запиту. Цикл виявлення металу періодично «змішується» з, щонайменше, одним EAS циклом виявлення. 3 н. 10 з.п. ф-ли, 10 іл.

Система і спосіб для виявлення екранування маркера електронної системи спостереження за переміщенням предметів

Винахід відноситься до системи і способу для виявлення екранування маркера електронної системи спостереження за переміщенням предметів за допомогою електронної системи спостереження за переміщенням предметів ("ІА"), підсистем виявлення металу і аналізу відеозображень, сполучених з можливістю зв'язку з системним контролером. Технічний результат полягає у виключенні формування хибних сигналів тривог. Підсистема EAS виявляє маркери EAS в межах зони виявлення. Підсистема виявлення металу виявляє металеві об'єкти в межах зони виявлення. Підсистема аналізу відеозображень захоплює відеозображення металевого об'єкта. Системний контролер визначає передбачувану класифікацію для металевого об'єкта і обчислює ваговий показник достовірності для передбачуваної класифікації. Якщо металевий об'єкт ідентифікований як екранування мітки EAS, згідно передбачуваної класифікації та відповідним ваговим показником достовірності, то формується сигнал тривоги. 3 н. і 17 з.п. ф-ли, 9 іл.

Спосіб і пристрій виявлення фізичних зв'язків між електронними ідентифікаторами та об'єктами

Винахід відноситься до засобів виявлення радіочастотних міток об'єктів, зокрема багажу. Технічний результат полягає в підвищенні точності виявлення ідентифікованого об'єкта. У способі виявляють електронні ідентифікатори у відповідні моменти (tr) виявлення і формують сигнали події з відповідним набором записів. При цьому сигнал події вказує на відповідну інтенсивність виявлення, і виконують етап виявлення на підставі аналізу отриманих записів з урахуванням відповідних інтенсивностей. 2 н. і 9 з.п. ф-ли, 21 іл.

Спосіб виявлення рухомих електропровідних об'єктів і пристрій для його здійснення

Винахід відноситься до засобів охоронної сигналізації і методів виявлення рухомих електропровідних об'єктів, що перетинають кордон охороняється

Спосіб скритного виявлення порушника в контрольованій зоні

Винахід відноситься до галузі охоронної сигналізації, зокрема до способів скритного виявлення порушників, що вторгаються в контрольовану область простору, що знаходиться на рубежі охорони

Відстежує пристрій

Винахід відноситься до засобів сигналізації при переміщенні об'єкта

Спосіб виявлення порушника і пристрій для його здійснення

Винахід відноситься до галузі охоронної сигналізації і може бути використане в засобах охоронної сигналізації для охорони периметрів, що мають складну конфігурацію як обладнаних загородженнями різних типів, так і без використання загороджень
Up!