Спосіб резекції нирки

 

Винахід відноситься до медицини, а саме до онкології, урології, хірургії, може бути використано для резекції нирки, один з полюсів якої вражений пухлиною.

Показаннями для резекції нирки служать рак єдиної нирки, двосторонній рак нирок, рак нирки при наявності патології іншої нирки з порушенням її функції, наявність доброякісної пухлини нирки, рак нирки стадії T1aN0M0.

Класичний, практично єдиний і в даний час широко застосовуваний спосіб резекції нирки після здійснення доступу до нирки та її мобілізації, виділення судинної ніжки та накладення на неї джгута з метою припинення кровообігу по судинах нирки, висічення ураженої пухлиною полюса нирки скальпелем. Далі прошивання великих судин і дефектів чашково-мискової системи на поверхні рани, накладання гемостатичних блоковидних швів на рану нирки, видалення паранефральної клітковини, прилеглій до пухлини, фіксацію кукси нирки, дренування заочеревинного простору і ушивання післяопераційної рани черевної стінки [Н.А. Лопаткин. Оперативна урологія: Посібник. - Л.: Медицина, 1986 р., с. 110-111].

Основним недоліком даного способу я�щення в нирці виникають оборотні ішемічні порушення в нирковій паренхімі, які по мірі збільшення тривалості зупинки кровообігу переходять в необоротні і надалі є основою для виникнення наведених нижче випадків.

Сприятливим результатом тимчасової ішемії ниркової паренхіми є відновлення її функції, відносно сприятливим результатом крайового некрозу - рубцювання. Однак навіть тимчасова зупинка кровообігу в нирці і формування грубої рубцевої тканини, що може призводити до небажаного результату, особливо при обмежених функціональних резервах нирок. Ішемічне пошкодження ниркової паренхіми може призводити до порушення функції нирок: гострої і хронічної ниркової недостатності. Поширення сполучної тканини в товщу паренхіми нирки в подальшому може призвести до розвитку нефрогенної артеріальної гіпертензії. При секвестрації і відторгнення некротичних мас може виникнути вторинна кровотеча, сечовий свищ, околопочечний абсцес гнійний свищ.

Відомий спосіб лазерної резекції паренхіматозного органу, передбачає накладення і фіксацію затиску на кордоні залишається і видаляється частини органу, зокрема печінки, яким здавлюється паренхіма і одночасно великі судини і які прошиваються апаратом УО-60. Ту частину печінки відсікається скальпелем по краях дужок. Для повної зупинки кровотечі і желчеістеченія паренхіма печінки коагулюються променем лазера (CO2- чи АІГ-лазера) [Р. Д. Литвина. Актуальні питання лазерної хірургії // Принципи застосування лазерів, лазерних апаратів та інструментів в хірургії паренхіматозних органів - М: Медицина, 1982 р., с. 91-96].

Недоліком відомого способу є накладення затискача на паренхіму оперованого органу, що призводить до пошкодження і ишемизации тканин. Це в свою чергу викликає зазначені вище наслідки ішемії.

Відомий інший спосіб лазерної резекції паренхіматозних органів, обраний нами в якості прототипу [Патент РФ №2151568]. Він передбачає накладення затискача і перетин паренхіми органу сфокусованим променем лазера. При цьому залишається частина органу накладають затискач, перетин паренхіми органу здійснюють променем діодного лазера потужністю 15-20 Вт, що переміщуються паралельно зовнішньої поверхні браншей затиску зі швидкістю 2,5-4,0 мм/с, використовують затискач з антипригарним покриттям на браншах. При цьому спосіб передбачає додаткову коагуляцію утворився шва без зняття затиску розфокусованим лучо�нхими оперованого органу, що супроводжується розвитком зазначених вище ускладнень, зумовлених ушкодженням і ішемією тканин.

Завданням пропонованого винаходу є розробка способу резекції нирки, здійснюваного без зупинки внутрипочечного кровообігу.

Технічний результат, що досягається при здійсненні винаходу, полягає в:

- профілактики розвитку гострої і хронічної ниркової недостатності у ранні та віддалені терміни післяопераційного періоду за рахунок виключення ішемії ниркової паренхіми шляхом збереження магістрального кровотоку під час хірургічного втручання;

- профілактиці розвитку ускладнень, зумовлених поширенням сполучної тканини в товщу паренхіми, секвестрацией і відторгненням некротичних мас в зоні операції за рахунок швидкого завершення репаративних процесів і формування по краю рани нирки тонкого рубця шляхом максимального збереження функціонально активних тканин в результаті мінімальної травматизації ниркової паренхіми;

- підвищення якості візуалізації операційного поля за рахунок надійного повного гемостазу, що досягається одночасно і паралельно з формуванням ранової поверхні шляхом встановлення інді�воснабжение) рассекаемих тканин нирки.

Нами встановлено диференційований режим лазерного впливу з урахуванням виду перехрещуваної тканини нирки людини, що дозволяє, з одного боку, мінімізувати травму ниркової паренхіми, виключивши її пережиму, при виконанні резекції органу, а з іншого боку, забезпечити надійний гемостаз у зоні втручання, відмовившись від перетискання судин ниркової ніжки.

Суть винаходу полягає в наступному.

Резекцію нирки виконують наступним чином. Здійснюють доступ до нирки. Проводять її мобілізацію. Відсікають уражену ділянку нирки за допомогою лазерного випромінювання. При цьому відсікання ураженої ділянки виконують при збереженні кровотоку судин ниркової ніжки. Відсікання ураженої ділянки проводять за допомогою сфокусованого, безперервного лазерного випромінювання довжиною хвилі 970 нм. Потужність даного випромінювання при розсіченні капсули нирки становить 25-35 Вт, при розсіченні кіркової речовини нирки - 40-45 Вт, при розтині мозкової речовини нирки - 55-60 Вт. Дренують зону операції. Вшивають післяопераційну рану.

У приватному разі, додатково розсікають прилеглі до мозговому речовині нирки чашечки допомогою сфокусованого, безперервного лазерного випромінювання

В окремому випадку дренування здійснюють шляхом підведення до зони операції одного дренажу.

В якості джерела лазерного випромінювання в окремому випадку використовують напівпровідниковий лазерний медичний одноволновий хірургічний апарат ЛСП - «ІРЕ-Полюс».

Спосіб здійснюється наступним чином.

Під ендотрахеальний наркозом виконують доступ до нирки: позаочеревинний або чрезбрюшинний. Роблять нирки, визначають обсяг втручання. Відступивши від видимої межі пухлини на 1 см в бік здорових тканин, сфокусованим безперервним (постійним) лазерним випромінюванням довжиною хвилі 970 нм напівпровідникового лазера послідовно розсікають тканини нирки. При цьому пережиму ниркової паренхіми виключають. Оперативне втручання виконують при збереженні кровотоку судин ниркової ніжки, виключаючи їх перев'язку.

Вплив здійснюють при контакті робочого елементу напівпровідникового лазера з пересекаемими тканинами (в контактному режимі). Потужність випромінювання при розсіченні капсули нирки становить 25-35 Вт, коркового речовини (шару) нирки - 40-45 Вт, мозкової речовини (шару) нирки - 55-60 Вт.

Спочатку, розсікаючи капсулу нирки, намічають лінію резекції. Потім виробниц

Операція проходить в умовах повного гемостазу ранової поверхні нирки. Краї розсіченої паренхіми рівні. Ранову поверхню паренхіми і капсулу нирки після розсічення не вшивають, залишаючи ранову поверхню відкритою. Блоковідні шви не накладають.

Зону операції дренують. До зони операції підводять, найчастіше, один страхувальний дренаж. Післяопераційну рану черевної стінки ушивають пошарово.

При більшому обсязі резекції, коли уражену ділянку нирки включає прилеглі до мозкового речовини чашечки, або у разі пошкодження останніх, їх резецирують. Прилеглі до зони резекції чашечки резецирують допомогою сфокусованого, безперервного лазерного випромінювання довжиною хвилі 970 нм, при потужності випромінювання 55-60 Вт. Шийки резектованих чашечок (дефекти розсічених чашок) прошивають і перев'язують.

В якості джерела лазерного випромінювання може бути використаний, наприклад, вітчизняний напівпровідниковий лазер: апарат лазерний хірургічний медичний одноволновий ЛСП «ІРЕ-Полюс», що генерує випромінювання довжиною хвилі 970 нм, яке передається до нирці за кварцполимерному моноволокну, діаметр якого 600 мкм, розроблений р. Фрязіно [В. П. Мінаєв, К. М. Жилін. Су, 009 р., с. 17-22].

Наводимо докази можливості реалізації заявленого призначення і досягнення зазначеного технічного результату.

Клінічний приклад 1.

Хворий В., 55 років, історія хвороби N 13102961. При обстеженні у відділенні онкоурології ЦКЛ №2 ім. Н.А. Семашко ВАТ «РЖД» з приводу болю в правій поперековій області був діагностований рак верхнього полюса правої нирки T1aN0M0. 10.04.2013 р. під внутрішньовенним наркозом з ЭТН проведена люмботомії праворуч. Мобілізована права нирка, з верхнього полюса якої виходить ракова пухлина 1,5 см в діаметрі. Судини ниркової ніжки і ниркова паренхіма не перетискаються. Відступивши від пухлини на 1 см, сфокусованим, постійним випромінюванням напівпровідникового лазера з довжиною хвилі 970 нм проведена резекція верхнього полюса правої нирки. Потужність даного випромінювання при розсіченні капсули нирки становила 30 Вт, коркового шару нирки - 40 Вт, мозкового шару нирки - 55 Вт, ранову поверхню нирки не зашивали. Видалена прилежащая до пухлини паранефральна клітковина. До зони операції встановлений один страхувальний дренаж. Рана черевної стінки ушіта пошарово. Післяопераційний період протікав гладко, рана зажила первинним натягом. На 12-ту добу е дослідження №10741-42/13: Мультифокальний папілярний нирково-клітинний рак представлений сосочковими структурами з дрібних клітин з мізерною цитоплазмою і невеликими ядрами, серед яких є множинні скупчення ксантомних клітин, осередки некрозу. По периферії пухлини відзначається фіброзірованіе з відкладенням мікрокальцинатів. Фіброзна капсула стоншена над пухлинним вузлом. Пухлина підростає до капсулі на значному протязі, без проростання її товщі. У краях резекції тканини нирки без пухлинного росту.

Клінічний приклад 2.

Хворий Д., 51 рік, історія хвороби N 12105560. При обстеженні за місцем проживання виявлена пухлина нижнього полюса лівої нирки. У відділенні онкоурології ЦКЛ №2 ім. Н.А. Семашко ВАТ «РЖД» діагностований рак лівої нирки T1aN0M0. 14.06.2012 р. під внутрішньовенним наркозом з ЭТН проведена люмботомії ліворуч. Мобілізована ліва нирка, з нижнього полюса якої виходить ракова пухлина 4,0 см в діаметрі. Судини ниркової ніжки і ниркову паренхіму не перетискали. Відступивши від пухлини на 1 см, сфокусованим, постійним випромінюванням напівпровідникового лазера з довжиною хвилі 970 нм проведена резекція нижнього полюса лівої нирки. Потужність даного випромінювання при розсіченні капсули нирки становила 35 Вт, коркового шару нирки - 45 Вт, мозкового шару нирки - 60 Вт, ранову поверхню нирки не зашивали. Видалена прилежащая до пухлини пара�о. Післяопераційний період протікав гладко, рана зажила первинним натягом. На 12-ту добу після резекції нирки хворий в задовільному стані виписаний на амбулаторне лікування. Гістологічне дослідження №17460-65/12: світлоклітинний нирково-клітинний рак нирки з кістозною трансформацією, G2, з інвазією капсули вузла. В краї резекції ниркова паренхіма і жирова клітковина без ознак пухлинного росту. Хронічний пієлонефрит.

Клінічний приклад 3.

Хворий В., 55 років, історія хвороби N 11108834. При обстеженні за місцем проживання за результатами УЗД виявлена пухлина нижнього полюса лівої нирки, підтверджена даними МРТ. При повному клінічному обстеженні у відділенні онкоурології ЦКЛ №2 ім. Н.А. Семашко ВАТ «РЖД» встановлено діагноз: рак лівої нирки T1aN0M0. 19.10.2011 р. хворому під внутрішньовенним наркозом з ЭТН проведена люмботомії ліворуч. Виділена ліва нирка, в нижньому полюсі лівої нирки візуалізується об'ємне утворення діаметром 3,5 див. Судини ниркової ніжки і ниркову паренхіму не перетискали. Відступивши від пухлини на 1 см, сфокусованим, постійним випромінюванням напівпровідникового лазера з довжиною хвилі 970 нм проведена резекція нижнього полюса лівої нирки. Видалена прилежащая до пухлини паранефральна клітковина. До зони операції встановлений один страхувальний дренаж. Рана черевної стінки ушіта пошарово. Післяопераційний період протікав без ускладнень, рана черевної стінки зажила первинним натягом. На 14-ту добу після операції хворий в задовільному стані виписаний на амбулаторне лікування. Гістологічне дослідження №29785-94/11: Рак нирки за морфологічною будовою світлоклітинний варіант нирково-клітинного раку з ділянками некрозу, свіжими осередковими крововиливами і скупченнями гемосидерофагов. Ступінь гістологічної диференціювання Grade 2. Пухлинна тканина проростає понад 2/3 товщини капсули нирки. Лімфоцитарна інфільтрація по периферії зон пухлинного росту виражена слабо і носить вогнищевий характер. Прилежащая жирова клітковина типового гістологічної будови. Краї резекції без ознак пухлинного росту. Паранефральна клітковина без ознак пухлинного росту

У клініці хірургії та онкології ЦКЛ №2 ім. Н.А. Семашко ВАТ «РЖД» резекції нирки за запропонованим способом були виконані у 30 хворих, що страждають на нирково-клітинний рак, ангиомиолипомой нирки. Вироблено 30 резекцій сегментів і полюсів нирок.

Післяопераційних ускладнень і летальних випадків послотдаленном післяопераційному періоді розвитку гострої або хронічної ниркової недостатності не відзначалося.

Таким чином, перевагами резекції нирки описаним нами способом є:

1. Використання напівпровідникового лазера дозволяє отримати якісну візуалізацію, що досягається повним гемостазом на ранової поверхні нирки.

2. Використання випромінювання напівпровідникового лазера дозволяє не робити зупинку магістрального кровотоку, тим самим не викликаючи ішемію ниркової паренхіми. Цим досягається профілактика розвитку гострої і хронічної ниркової недостатності в ранньому та віддаленому післяопераційному періодах.

3. Використання випромінювання напівпровідникового лазера мінімально травматизирует паренхіму нирки, дозволяє максимально зберігати функціонально активні тканини. Це зумовлює швидке завершення репаративних процесів з відсутністю морфологічних змін в тканинах залишилася нирки, формування по краю рани нирки тонкого рубця.

4. Застосування напівпровідникового лазера в клініці дозволяє скоротити час перебування хворих в стаціонарі за рахунок профілактики ішемічних, гнійних ускладнень, кровотеч і сечових нориць.

1. Спосіб резекції нирки, що включає доступ до нирки, її мобілізацію, відсікання ураженої ділянки почающийся тим, що відсікання ураженої ділянки виконують при збереженні кровотоку судин ниркової ніжки допомогою сфокусованого, безперервного лазерного випромінювання довжиною хвилі 970 нм, потужність якого при розсіченні капсули нирки становить 25-35 Вт, кіркової речовини нирки - 40-45 Вт, мозкової речовини нирки - 55-60 Вт.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що додатково розсікають прилеглі до мозговому речовині нирки чашечки допомогою сфокусованого, безперервного лазерного випромінювання довжиною хвилі 970 нм, при потужності випромінювання 55-60 Вт з подальшим ушиванням дефектів розсічених чашечок.

3. Спосіб за будь-яким із пп.1, 2, який відрізняється тим, що дренування здійснюють шляхом підведення до зони операції одного дренажу.

4. Спосіб за будь-яким із пп.1, 2, який відрізняється тим, що в якості джерела лазерного випромінювання використовують напівпровідниковий лазерний медичний одноволновий хірургічний апарат ЛСП - «ІРЕ-Полюс».



 

Схожі патенти:

Пристрій для здійснення трансмиокардиальной лазерної реваскуляризації

Винахід відноситься до галузі клінічної лазерної медицини і може бути використана при проведенні трансмиокардиальной лазерної реваскуляризації міокарда (ТМЛР), як самостійно, так і в поєднанні з аортокоронарним шунтуванням (АКШ). Технічний результат полягає в підвищенні якості та ефективності проведення ТМЛР і ТМЛР в поєднанні з АКШ, зниження ризику серцевих ускладнень в операційному і післяопераційному періоді. Пристрій для здійснення трансмиокардиальной лазерної реваскуляризації (ТМЛР), що включає в себе лазерний, джерело випромінювання, що представляє собою твердотільний лазер на основі алюмоиттриевого граната, легованого неодимом, що працює на довжині хвилі 1,44 мкм, блок управління і індикації, з'єднаний з лазерним джерелом випромінювання, оптоволоконну систему, що має зворотно-поступальний механізм подачі оптичного волокна і призначену для транспортування лазерного випромінювання в зону проведення ТМЛР, і кінцевий пристрій, що містить змінну касету з відрізком оптичного волокна та одноразовими шприцами і має вихідний отвір для оптичного волокна, при цьому пристрій забезпечений датчиком швидкості, пов'язаних допомогою оации, змінна касета з'єднана з кінцевим пристроєм за допомогою магнітного з'єднання, при цьому закінчення оптичного волокна розташоване всередині змінної касети з зазором до вихідного отвору, а сам пристрій виконано з можливістю впливу лазерного імпульсу як при прямому, так і при зворотному русі оптичного волокна. 4 з.п. ф-ли, 2 іл., 2 табл.
Винахід відноситься до оториноларингології. Проводять односторонню підслизову резекцію черпакуватого хряща за допомогою лазера. При цьому використовують діодний лазер в імпульсному режимі контактно з довжиною хвилі від 810 нм до 980 нм. Наконечником лазера проводять розріз слизової оболонки з її верхньої поверхні від середини голосової складки через голосовий відросток до верхівки черпакуватого хряща. Потім резецирують голосовий відросток і верхівку, не більше двох третин тіла черпакуватого хряща і м'язового відростка, задню третину волокон голосової м'язи. Шви накладають ендоларінгеально. Голку вколюють у область верхнього краю рани. Потім захоплюють нижній край рани разом з голосовою зв'язкою і верхнім краєм еластичного конуса. Шви затягують до зіткнення країв розрізу слизової оболонки і розширення просвіту гортані. Спосіб забезпечує низьку травматичність і мінімізацію інтра - та післяопераційних ускладнень, формування стійкого просвіту гортані, скорочення термінів реабілітації пацієнтів за рахунок використання эндоскопичсекого доступу, роботи діодного лазера в спеціально відпрацьованих режимах, а також за рахунок оптимального обсягу тканин, резецируемих в ході опера�
Винахід відноситься до медицини, а саме до лазерної хірургії, і може бути використано для видалення татуювань. Здійснюють забір зразків біопсійної тканини шкіри з частинками імплантованого татуажного пігменту. За зразками визначають глибину розташування татуажного пігменту. Встановлюють найбільш ефективну довжину хвилі лазерного впливу шляхом обробки зразків тканини шкіри лазером з різними довжинами хвиль. Зразки фарбують і виявляють ті з них, у яких відбулося найбільш сильне руйнування татуажного пігменту. При встановленні глибини розташування татуажного пігменту не вище 0,7 мм приступають до лазерному видаленню татуажного пігменту. При встановленні глибини розташування татуажного пігменту від 0,7 мм до 2,0 мм спочатку проводять поверхневу деструкцію, потім проводять лазерне видалення татуажного пігменту. Видалення здійснюють найбільш ефективною довжиною хвилі лазера, встановленої за зразками біопсійної тканини. Спосіб дозволяє підвищити ефективність видалення татуювань за рахунок виключення зайвого термічного впливу на шкіру пацієнта, знижує ймовірність руйнування прилеглих біотканин, виключає інверсію кольору барвника. 3 пр.
Винахід відноситься до офтальмохірургії і може бути застосовне для фемтолазерной факоемульсифікації. При вузькому зіниці під щілинною лампою на рогівці позначають центр зіниці. Розширюють зіницю. На рогівку встановлюють вакуумне кільце і здійснюють причалювання фемтолазера до ока через це кільце. Проводять настройку лазера. Сполучають центральну мітку розмітки планованого капсулорексиса з попередньо поставленої олівцем міткою на рогівці в центрі зіниці. Послідовно проводять фемтолазерние: відповідний попередній розмітці капсулорексіс, фрагментацію ядра кришталика і розрізи рогівки, які потім розкривають з допомогою микрошпателей. З допомогою факоемульсифікатора видаляють фрагментоване лазером ядро кришталика і кришталикові маси. В капсульний мішок імплантують мультифокальную ІОЛ і при цьому ІОЛ зміщують вперед на 0,2-1,0 мм таким чином, щоб оптична частина ІОЛ опинилася перед еластичним краєм отвору капсулрексиса, затискають оптичну частину ІОЛ в отворі капсулорексиса, причому гаптические елементи ІОЛ залишають за отвором капсулорексиса в капсульному мішку. Заповнюють об'єм передньої камери і проводять герметизацію разрезо�коидний препарат та розчин антибіотика. Спосіб дозволяє зменшити травматичність, забезпечити точну центрацию ІОЛ.

Системи з оптичних волокон twister і їх застосування в медицині

Винахід відноситься до медичної техніки. Асиметричне волоконно-оптичний пристрій з неосевим випромінюванням для виконання медичних процедур містить принаймні одне оптичне волокно, що має вигнутий кінцевий ділянку, розташований на дистальному кінці і орієнтований під кутом по відношенню до поздовжньої осі зазначеного оптичного волокна; і чохол, приварений до зазначеного вигнутому прикінцевого ділянки оптичного волокна. Застосування даного винаходу дозволить підвищити швидкість видалення тканини при лікуванні лазером. 25 з.п. ф-ли, 10 іл., 2 пр.

Спосіб лікування екзофітних кондилом урогенітального тракту на фоні рубцевої деформації шийки матки

Винахід відноситься до медицини, а саме до гінекології та дерматовенерології, і може бути використане для лікування екзофітних кондилом урогенітального тракту на фоні рубцевої деформації шийки матки. На першому етапі лікування здійснюють пластичну операцію на шийці матки методом етапного розшарування на 5-7 день менструального циклу в поєднанні з деструкцією екзофітних кондилом лазерним випромінюванням. Потужність лазерного випромінювання 6-9 Вт, діаметр плями 1,5 мм, глибина проникнення в область підстави екзофітних кондилом 1-1,5 мм. На другому етапі в післяопераційний період проводять імуномодулюючу терапію. Спосіб дозволяє підвищити ефективність лікування за рахунок відновлення імунологічного гомеостазу шийки матки шляхом потенціювання двох впливів: відновлення архітектоніки цервікального каналу (за рахунок операції методом етапного розшарування і деструкції екзофітних кондилом оптимально підібраним режимом лазерного випромінювання) та імуномоделюючої терапії. 4 табл., 2 пр.
Винахід відноситься до медицини, зокрема онкології, і може бути використане в хірургічному лікуванні пухлин шкіри. Відступають від межі пухлини шкіри на 0,3 див. Переміщують лазерні промені CO2-лазерної системи з постійною швидкістю по спіралі від центру до периферії і знизу вгору, виконуючи лазерну деструкцію шкіри і формуючи шкірний струп. Спосіб дозволяє зменшити площа ранової поверхні і прискорити процес загоєння за рахунок зближення країв рани під сформованим шкірним струпом, запобігає виникненню рецидивів захворювання, дозволяє провести лікування одномоментно.

Спосіб розтину біотканини лазерним випромінюванням та пристрій для його здійснення

Група винаходів відноситься до медичної лазерної техніки , а саме до лазерної хірургії біотканин. Використовують дві довжини хвиль в інфрачервоному діапазоні, підводиться до місця розтину по одному і тому ж оптоволокну. Перше випромінювання генерується волоконним лазером, що містить Er-активований волокно. Довжина хвилі випромінювання 1,5÷1,75 мкм, потужність до 30 Вт. Випромінювання забезпечують гемостаз опромінюваної області біотканини. Іншим випромінюванням здійснюють розсічення ділянки біотканини всередині області, підданої гемостазу. Довжина хвилі випромінювання 1,87÷2,05 мкм, потужність до 100 Вт, генерується імпульсним волоконним лазером, що містить Tm-активований волокно. Пристрій для розсічення біотканини складається з двох лазерних джерел, що генерують інфрачервоне випромінювання, що підводиться через оптичний об'єднувач до місця розтину по одному оптоволокну. Оптоволокно з'єднане через оптичний роз'єм з робочим інструментом. Режими роботи лазерних джерел регулюються незалежно один від одного за допомогою контролера, сполученого з панеллю індикації і управління. Група винаходів забезпечує надійний гемостаз біотканин, включаючи кровенаполненние органи, при мінімальному травматичному ді послідовності їх впливу. 2 н. і 3 з.п. ф-ли, 1 іл.
Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії, і може бути використане при лікуванні калькульозного холециститу. Проводять хірургічне лапароскопічне втручання. Виділяють, клипируют і перетинають міхурову протоку і міхурово артерію. Вводять лазерний світловод через 5 мм порт, встановлений в правому підребер'ї над жовчним міхуром. Виділяють жовчний міхур в зоні ложа і коагулюють паренхіму печінки одночасно з допомогою гольмиевого випромінюванням лазера з довжиною хвилі 2088 нм в імпульсно-періодичному режимі з довжиною імпульсу 600 мкс, максимальною частотою повторення 5-10 Гц, потужністю 10 Вт. Впливають лазерним випромінюванням безпосередньо на поверхню тканини жовчного міхура в зоні його прикріплення до ложа в печінці. В процесі проведення дисекції жовчний міхур відтягують в протилежну сторону за допомогою затискача, попередньо накладеного на область його шийки. Зони коагуляції контролюють з допомогою пілотного променя для запобігання перфорації стінки жовчного міхура і холедоха. Інтенсивність коагуляції регулюють відстанню від поверхні світловода печінки і ложа, що не перевищує 2-х див. Після повного відділення жовчного міхура від ложа виробляють його видалення через устаЈивают шкірні рани. Спосіб забезпечує виражений і стійкий гемостатичний і антибактеріальний ефект, зменшення ризику травматизації тканин і виникнення інтра - та післяопераційних ускладнень, скорочення часу оперативного втручання за рахунок підведення лазерного світловоду через 5 мм порт у правому підребер'ї в черевну порожнину під відеоконтролем і одночасного виділення жовчного міхура і коагуляції ложа. 1 пр.
Винахід відноситься до медицини і може бути використане в офтальмології та офтальмоонкології для обробки склерального ложа після эндорезекции внутрішньоочного новоутворення. Після эндорезекции внутрішньоочного новоутворення на поверхню склерального ложа интраокулярно накладають електроди і проводять електрохімічний лізис. Електроди поетапно пересувають по всій площі склерального ложа. Интравитреально проводять термотерапію по всій поверхні склерального ложа з захопленням оточуючих тканин на 1,5 мм. Спосіб дозволяє виключити можливість збереження життєздатних пухлинних клітин на склеральном ложі і в товщі склери, забезпечує відсутність рецидивів пухлини та метастазування у віддаленому післяопераційному періоді. 2 з.п. ф-ли, 1 пр.
Винахід відноситься до медицини, зокрема онкології, урології, хірургії, і може бути використане при трансуретральной резекції сечового міхура. Після виконання трансуретральной резекції сечового міхура проводять обробку тканин області ложа видаленої пухлини імпульсним лазерним випромінюванням довжиною хвилі 970 нм і потужністю випромінювання від 10 до 15 Вт. Вплив виконують при контакті світловода з тканинами ранового дефекту стінки сечового міхура до появи візуальних ознак коагуляційних змін в зоні контактного впливу. При цьому послідовно переміщують світловод по спіралі від периферії ранового дефекту до центру ложа пухлини. Спосіб дозволяє поліпшити результати лікування за рахунок профілактики рецидивів пухлини, профілактики гематурії і розвитку ускладнень, зумовлених запальними явищами в зоні операції, а також попередження ускладнень, зумовлених глибоким термічним впливом на стінку сечового міхура. Поліпшення онкологічного результату операції досягається за рахунок виключення міграції пухлинних клітин по судинах в зоні ложа пухлини шляхом первинної коагуляції периферичних відділів оброблюваного ложа. 2 з.п. ф-ли, 3 ін.
Винахід відноситься до медицини, а саме до серцево-судинної хірургії. Виконують повне перетин аорти на рівні передбачуваного анастомозу. Здійснюють мобілізацію аорти від оточуючих тканин протягом формування анастомозу. З гофрованого біфуркаційних судинного протеза зрізають частину протеза довжиною до 1,5-2 див. Після чого укладають його на 1/2 у просвіт аорти за типом прокладки. Потім проводять формування анастомозу протеза з укріпленою прокладкою з протеза і шийкою аневризматического мішка обвівним судинним швом. Далі такою ж ділянка протеза довжиною 3 см надягають на протез у вигляді муфти, вкривають лінію анастомозу. Спосіб дозволяє надійно укріпити шийку аневризматического мішка, забезпечити герметичність анастомозу та відповідно зменшити інтраопераційну крововтрату за рахунок використання при зміцненні частин протеза. 3 пр.

Спосіб лікування критичної ішемії нижніх кінцівок

Винахід відноситься до медицини, а саме до судинної хірургії. Виконують стегново-підколінне шунтування з допомогою вільного аутовенозного трансплантата. При цьому в проксимальний відділ трансплантата вводять металевий буж, діаметром 5 мм, проводять його в ретроградному напрямку, послідовно руйнуючи клапани. Потім накладають проксимальний анастомоз між стегновою артерією і проксимальним кінцем трансплантата. Далі проводять трансплантат по ходу судинного нервового пучка до нижньої третини стегна і формують дистальний анастомоз між дистальним кінцем трансплантата і початковим відділом підколінної артерії. Спосіб дозволяє підвищити пропускну здатність трансплантата і перфузію кров'ю ишемизированной кінцівки за рахунок анастомозірованія судин з однаковим діаметром. 2 іл., 1 пр.

Спосіб хірургічного лікування епідурального спінального абсцесу (варіанти)

Група винаходів відноситься до медицини, а саме до нейрохірургії. Формують у дужках хребців трансламинарние отвори діаметром 5-8 мм протягом усього епідурального абсцесу. Припливно-отточного промивну систему виконують у вигляді двох порожнистих, однопросветних полівінілхлоридних трубок з перфораційними отворами по довжині робочої частини. Першу трубку встановлюють в епідуральний простір протягом порожнини епідурального абсцесу. Через сформовані верхнє і нижнє трансламинарние отвори виводять кінці першої трубки через додаткові шкірні контрапертури. Другу трубку встановлюють над дужками хребців, у подфасциальное простір з висновком решт через другі додаткові шкірні контрапертури у верхньому і нижньому куті післяопераційної рани. При цьому на верхній кінець другої трубки встановлюють заглушку, а нижній кінець - вакуумний апарат. В післяопераційному періоді подають антисептичний розчин через першу трубку, промивають порожнину епідурального абсцесу. Розчин з епідурального простору через трансламинарние отвори разом з сукровицею і залишками гною надходить в подфасциальное простір і вловлюється другий трубкою. Вбсцесса здійснюють за рахунок розширення интерламинарних проміжків шляхом крайової резекції суміжних дужок хребців. Винахід знижує травматичність операції, ризик розвитку післяопераційних ускладнень і рецидивів захворювання, що досягається за рахунок формування трансламинарних отворів у дужках хребців і забезпечення полнощенного відтоку промивної рідини. 2 н. п. ф-ли, 3 іл., 2 пр.

Спосіб комбінованого малоінвазивного лікування холедохолитиаза при атиповому розташуванні великого дуоденального соска

Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії, і може бути використане при ендоскопічному видаленні конкрементів, коли традиційний доступ до великому дуоденальному соску (БДС) не можливий. Попередньо під ультразвуковим контролем антеградно через холедоха в просвіт дванадцятипалої кишки (ДПК) проводиться провідник. Через інструментальний канал дуоденоскопа заводиться петля. Петлею захоплюється провідник і виводиться назовні. По провіднику до БДС зводиться папиллотом і виконується папиллотомия. Папиллотом витягується. По провіднику заводиться корзинчатий зонд типу Дорма для проведення литоэкстракции. Спосіб дозволяє уникнути більш травматичних порожнинних операцій і здійснити малоінвазивне лікування хворих в складних клінічних випадках, коли традиційний ендоскопічний доступ до БДС не можливий, а також скоротити терміни перебування хворого в стаціонарі, знизити витрати на його лікування, підвищити психоемоційний статус хворих за рахунок виконання необхідних маніпуляцій по провіднику, який попередньо під ультразвуковим контролем антеградно проведено через холедоха у просвіт ДПК. 5 іл., 1 пр.

Спосіб ентеро-энтероанастомоза

Винахід відноситься до медицини, хірургії. Формують ентеро-энтероанастомоз після резекції тонкої кишки. Приводить кінець тонкої кишки вшивають наглухо, укладають U-образно і зшивають з брижових краю вузловими швами. Розсікають серозну оболонку на довжину 18-20 мм поперечно длиннику тонкої кишки. Розкривають точковим проколом 2-3 мм м'язовий, підслизовий і слизовий шари. Прокол слизового шару розширюють зажимом до 18-20 мм Відвідну кишку укладають на що приводить частина U-образного резервуара і формують однорядний анастомоз. Сліпе коліно резервуара підшивають поверх відвідної кишки, для додаткового укриття анастомозу. Спосіб дозволяє сформувати надійний анастомоз за рахунок формування герметичного соустья, виключити ризик розвитку синдрому привідної петлі. 3 іл., 1 пр.

Спосіб комбінованого малоінвазивного лікування внутрішньопечінкового холангиолитиаза

Винахід відноситься до медицини, хірургії. Здійснюють малоінвазивне лікування холангиолитиаза. Попередньо під ультразвуковим контролем здійснюють черезшкірну чреспеченочную пункцію периферичних відділів жовчного дерева. Заводять в жовчні протоки провідник до рівня блоку. По провіднику вводять катетер діаметром 5-6 Fr. Через катетер за допомогою інструментів виробляють дистальне зміщення холангиолита антеградно в загальний жовчний проток до рівня подальшою ретроградної ендоскопічної литоэкстракции. Ендоскопічно видаляють конкремент. Спосіб дозволяє провести лікування внутрішньопечінкового холангиолитиаза малоінвазивно, без виконання травматичною порожнинної операції. 1 пр., 6 іл.

Спосіб формування анастомозу тонкотолстокишечного

Винахід відноситься до медицини, хірургії. Виконують правобічну геміколектомія. На дистальному кінці тонкої кишки формують «хоботок» з живильним брижеечним посудиною. Поперечно розсікають стінку товстої кишки. Спочатку формують передню, потім задню губи анастомозу однорядними вузловими швами. При формуванні илеотрансверзоанастомоза рассасивающейся ниткою здійснюють вкол голки в стінку тонкої кишки на 2,0-2,5 см від краю з боку серозної оболонки, проводять через м'язову оболонку, підслизову основу і роблять викол голки на серозну оболонку тонкої кишки на 1,0-1,5 см від краю. Здійснюють вкол голки з боку серозної оболонки тонкої кишки на 0,5-0,8 см від краю і виводять у вільний край «хоботка» в точку між підслизової та м'язової оболонок тонкої кишки. Зсередини назовні голку вколюють в точку між підслизової та м'язової оболонок товстої кишки і виводять на її серозної оболонці, відступивши від краю 0,25-0,3 див. Нитки перехрещують між собою і натягують. Надлишок слизової і підслизової тонкої кишки, вивернуті назовні, заправляють всередину, утворюючи стулки антирефлюксного клапану. Серозні оболонки тонкої і товстої кишок точно зіставляють один з одним, забезпечуючи герметичноишечними швами, додатково вкриваючи анастомоз. Спосіб дозволяє забезпечити надійність гемостазу, герметичність, достатню клапанну функцію концебокового поперечного инвагинационного тонкотолстокишечного анастомозу за рахунок точного зіставлення шарів кишкових стінок. 1 пр., 2 іл.

Спосіб профілактики печінкової недостатності після обширних резекцій печінки

Винахід відноситься до медицини, хірургії. Проводять емболізацію правою ворітної вени для гіпертрофії лівої частки печінки за 2-3 тижні до операції. Виконують центральну бисекционэктомию S4, S5, S8. Після резекції розкривають просвіт правої гілки ворітної вени і видаляють эмболизационний матеріал. Спосіб забезпечує зниження кількості пацієнтів з гострою печінковою недостатністю у післяопераційному періоді за рахунок профілактики печінкової недостатності після обширних резекцій печінки за рахунок збільшення функціонального обсягу залишається після резекції паренхіми. 1 іл., 1 пр.

Спосіб профілактики та лікування синдрому низької резекції прямої кишки і анастомоз-асоційованих ускладнень

Винахід відноситься до медицини, а саме до колопроктології. Роблять илеоасцендоцекального комплексу на живильної ніжці після резекції прямої кишки, його ротацію проти годинникової стрілки після апендектомії і низведення. Формують анастомози між оральним кінцем клубової кишки і аборальним кінцем висхідного відділу ободової кишки, оральним кінцем сигмовидної або низхідного відділу ободової кишки і аборальним кінцем клубової кишки илеоасцендоцекального трансплантата. При цьому оральний кінець висхідної кишки вшивають наглухо ручним швом або лінійним степлером. З боку черевної порожнини формують обвівним кисетний шов кукси прямої кишки в просвіт вводять головку циркулярного зшиваючого апарату з боку черевної порожнини та кисетний шов затягують, в результаті чого головка фіксується в культі прямої кишки. У купол сліпої кишки трансплантата формують отвір, відповідний діаметру зшиваючого апарату, накладають кисетний шов навколо нього. Укладають трансплантат в пресакральное простір, в просвіт илеоасцендоцекального комплексу вводять циркулярний зшиваючий апарат відповідного діаметра антеградно, перфорують стінку кишки кількість з головкою степлера в культі прямої кишки або анального каналу. Формують апаратний анастомоз і витягують апарат, після чого кисетний шов затягують і вшивають одиничними вузловими швами. Спосіб дозволяє знизити частоту розвитку та ступінь вираженості порушень дефекації і континенции після резекції прямої кишки і анастомоз-асоційованих ускладнень. 1 іл.
Up!