Спосіб визначення ризику розвитку несприятливого результату у хворих на ідіопатичну легеневу гіпертензію

 

Винахід відноситься до медицини, зокрема до кардіології та пульмонології, і може бути використане для визначення ризику розвитку несприятливого результату у хворих на ідіопатичну легеневу гіпертензію (ИЛГ).

Відомий спосіб визначення ступеня легеневої гіпертензії шляхом катетеризації легеневої артерії з вимірюванням гемодинамічних показників в системі малого кола кровообігу. При цьому визначається підвищений тиск у легеневій артерії (ДЛА), тиск заклинювання легеневої артерії (ТЗЛА) може бути в нормі або підвищений. Для визначення ступеня тяжкості легеневої гіпертензії розраховують опір легеневих судин (СЛС) за формулою Вуда:

СЛС=(ДЛАсредн-ТЗЛА)/СВ,

де СВ - серцевий викид.

Легенева гіпертензія вважається легкою, якщо показник становить 2-5 ОД, помірною - 5-10 ОД, важкої - понад 10 ОД. (Демчук А. В. Ідіопатична легенева гіпертензія: Новини медицини і фармації. Інтернет-видання / http://www.mif-ua.eom/archive/article/5185; дата звернення 28.03.2014 р.)

Недоліки даного способу полягають в тому, що визначення ступеня тяжкості захворювання не дає можливості визначити ризик розвитку несприятливого результату.

Відомий також спосіб визначення ризику р�вання. До предикторам несприятливого прогнозу при легеневій гіпертензії відносять високий функціональний клас, низьку толерантність при тесті 6-хвилинної ходьби (6-МХ) або кардиопульмональном навантажувальному тесті, високому тиску в правому передсерді, значної дисфункції правого шлуночка, низькому серцевому індексі, високому рівні мозкового натрійуретичного пептиду, випадки системних захворювань сполучної тканини. (Трисветова Ε.Л. Діагностика і лікування легеневої гіпертензії: Медичні новини. - 2009. - №15. - С. 13-18.)

Недоліком даного способу є суб'єктивність і низька точність визначення ризику розвитку несприятливого результату.

Завданням винаходу є створення ефективного способу визначення ризику розвитку несприятливого результату у хворих на ідіопатичну легеневу гіпертензію, що дозволяє достовірно визначати темпи прогресування захворювання для можливості призначення адекватної терапії і підвищення виживаності хворих.

Технічним результатом винаходу є підвищення ефективності способу і зниження кількості несприятливих наслідків у хворих на ідіопатичну легеневу гіпертензію.

Це досягається тим, що в заявляв способпроведения обстеження хворого згідно винаходу визначають період від дебюту симптомів захворювання до встановлення діагнозу (t), визначають функціональний клас на момент встановлення діагнозу (ФКвих), обчислюють серцевий викид на момент встановлення діагнозу (СВ), встановлюють коефіцієнт (X) гострої фармакологічної проби (ЗФП), який відповідає значенню:

(ЗФП-)=0, (ОФП+)=1, (ЗФП++)=2, при цьому ризик розвитку несприятливого результату (H) розраховують за формулою:

Η=0,2×Exp(0,104×t+0,663×ФКвих-0,519×СВвих-0,849×(Х)ЗФП),

і по результату зі значенням ≤0,35 визначають низький ризик, 0,36-0,55 - помірний ризик, ≥0,56 - високий ризик розвитку несприятливого результату.

Спосіб здійснюється наступним чином.

Пацієнту проводять обстеження з використанням клініко-інструментальних методів.

Для визначення ризику розвитку несприятливого результату ідіопатичної легеневої гіпертензії використовують чотири параметра в якості незалежних прогностичних факторів: t - період від дебюту симптомів до встановлення діагнозу, ФКвих- функціональний клас на момент встановлення діагнозу, СВ - серцевий викид на момент встановлення діагнозу, коефіцієнт (X) гострої фармакологічної проби (ЗФП) відповідає значенню: якщо гостра фармакологічна проба негативна (ЗФП-), встановлюють значення 0; єси гостра фармакологічна проба з двома вазодилататорами (ЗФП++), встановлюють значення 2.

Ризик розвитку несприятливого результату (H) розраховують за формулою:

H=0,2×Exp(0,104×t+0,663×ФКвих-0,519×СВвих-0,849×(Х)ЗФП.

Розрахована величина відповідає прогнозу ймовірності настання несприятливого результату у пацієнтів з ИЛГ. Ризик розвитку несприятливого результату оцінюють у кожного хворого у відповідності зі значенням: величина ≤0,35 відповідає низькому ризику, 0,36-0,55 - помірного ризику, ≥0,56 - високому ризику настання несприятливого результату.

Приклади здійснення способу

Приклад 1. У хворого А. час від дебюту до встановлення ИЛГ склало 2 роки, вихідний ФК - 3, СВвих- 3, ЗФП- (=0).

Для розрахунку ризику розвитку несприятливого результату використовують формулу згідно заявляється способу:

0,2×Exp(0,104×2+3×0,663-3×0,519-0×0,849=0,208+1,989-1,557-0)=0,37.

Результат 0,37 оцінюється як помірний ризик настання несприятливого результату.

Приклад 2. У хворого М. час від дебюту до встановлення ИЛГ склало 0,5 року, вихідний ФК - 2, СВвих- 4, ЗФП++ (=2).

Для розрахунку ризику розвитку несприятливого результату використовують формулу згідно заявляється способу:

0,2×Exp(0,104×0,5+2×0,663-4×0,519-2×0,849=0,052+1,326-2,076-1,698)=0,018.

Результат 0,018 оцінюється як ні точністю розрахувати ризик настання несприятливого результату у хворих на ідіопатичну легеневу гіпертензію і своєчасно призначити адекватну терапію.

Спосіб визначення ризику розвитку несприятливого результату у хворих на ідіопатичну легеневу гіпертензію шляхом проведення клініко-лабораторного обстеження хворого, відрізняється тим, що визначають період від дебюту симптомів захворювання до встановлення діагнозу (t) в роках, визначають функціональний клас на момент встановлення діагнозу (ФКвих), обчислюють серцевий викид на момент встановлення діагнозу (СВ), встановлюють коефіцієнт (X) гострої фармакологічної проби (ЗФП), який відповідає значенню: якщо гостра фармакологічна проба негативна (ЗФП-), встановлюють значення 0; якщо гостра фармакологічна проба позитивна з одним вазодилататором (ОФП+), встановлюють значення 1; якщо гостра фармакологічна проба з двома вазодилататорами (ЗФП++), встановлюють значення 2, при цьому ризик розвитку несприятливого результату (Н) розраховують за формулою:
Н=0,2×Exp(0,104×t+0,663×ФКвих-0,519×СВвих-0,849×(Х)ЗФП),
і по результату зі значенням ≤0,35 визначають низький ризик, 0,36-0,55 - помірний ризик, ≥0,56 - високий ризик розвитку несприятливого результату.



 

Схожі патенти:

Манжета пристрої вимірювання інформації про артеріальному тиску та пристрій вимірювання інформації про артеріальному тиску, забезпечене згаданої манжетою

Група винаходів відноситься до медичної техніки. Манжета містить камеру для прикладання тиску до області вимірювання; закручується елемент для зміщення камери (161) для текучого середовища до області вимірювання; і камерообразний покривний елемент, який вміщує камеру для текучого середовища і закручується елемент і налаштований у вигляді стрічки, яка обгорнута навколо області вимірювання. Закручується елемент має вигнуту форму, яка випливає напрямку, в якому закручується елемент обгорнутий навколо області вимірювання, і має два криволінійних ділянки і прямолінійний з'єднувальний ділянку, що з'єднує ці криволінійні ділянки в перерізі в точках вигину, в яких радіус кривизни закручивающегося елемента змінюється. З'єднувальний ділянка розташована всередині кривої, утвореної продовженням криволінійних ділянок. Центральне положення між першою точкою вигину в перерізі і другої точки вигину в перерізі накладено на центральне положення камери для текучого середовища в напрямку, в якому камеру текучого середовища обертають навколо області вимірювання. Розкрито варіанти виконання пристрою вимірювання тиску і додатковий варіант манжети. Група винаходів по�s, 15 іл.

Спосіб кластерної диференціювання психофізіологічних станів

Винахід відноситься до медицини, а саме до медицини праці, і може бути використане для визначення показань до експрес-корекції психофізіологічних станів. До і після виконання професійної діяльності реєструють кардіоінтервалограм. Визначають варіаційний розмах тривалості кардиоинтервалов (MxDMnдо, MxDMnпосле), квадратний корінь з суми різниць послідовного ряду кардиоинтервалов (RMSSDдо, RMSSDпосле) і амплітуду моди тривалості кардиоинтервалов (АМодо, АМопосле). Розраховують значення диференціюючих функцій G1 і G2. Якщо величина G1 не перевищує величину G2, то обстежуваних визначають як потребуючих в експрес-корекції психофізіологічного стану. В інших випадках обстежуваних визначають як не що потребують експрес-корекції психофізіологічного стану. Спосіб дозволяє підвищити оперативність визначення наявності/відсутності персоніфікованих показань для експрес-корекції психофізіологічних станів за рахунок проведення дослідження до і після виконання професійної діяльності, використання кардиоинтервалограмми і вибору найбільш значущих показників для оцінки психофізіологічних станів. 2 пр.
Винахід відноситься до медицини, а саме до області кардіології. Для оцінки ризику розвитку рецидиву фібриляції передсердь (РР) визначають вік пацієнта в роках (А), час після радіочастотної абляції в місяцях (В), наявність післяопераційного рецидиву фібриляції передсердь у стаціонарі (З), ступінь недостатності аортального клапана (D), діаметр лівого передсердя в мм (Е), що проводиться антиаритмічна терапія (F), при цьому показник F=l при проведенні антиаритмічної терапії аміодароном, F=2 при проведенні антиаритмічної терапії соталолом, ступінь недостатності мітрального клапана (J), кількість референтних точок абляції (I); кількість радіочастотних аплікацій (G); вид радіочастотної абляції (Н), при цьому показник Н=2 при РЧ-лабіринт, Н=3 при РЧА колекторів легеневих вен і гангліонарних сплетень. На підставі даних показників розраховують ризик розвитку фібриляції передсердь (РР) за трьома математичним формулам. Після чого визначають максимальне значення з трьох отриманих РР. При максимальному значенні РР у першій формулі рецидив фібриляції передсердь після РЧА не прогнозують. При максимальному значенні РР у другій формулі прогнозують рецидив фібриляції предсердяции передсердь протягом більш ніж 6 місяців після РЧА. Спосіб дозволяє здійснити прогноз ризику розвитку рецидиву фібриляції передсердь у пацієнтів після виконання радіочастотної абляції, заздалегідь підібрати необхідний для антиаритмічного та антикоагулянтного лікування пацієнта набір лікарських засобів, графік контрольних візитів, призначення додаткових методів функціональної діагностики і вирішити питання про повторну радіочастотної абляції. 2 пр.

Електронний сфігмоманометр

Винахід відноситься до медичної техніки. Електронний сфігмоманометр містить манжету, блок накачування і випуску для регулювання тиску в манжеті, два датчика тиску, дві схеми генерації, які видають прямокутний сигнал з частотою, заснованої на тисках, схему установки схем генерації, яка дозволяє пропускати вихідний сигнал від однієї зі згаданих схем генерації, та схему управління для отримання на вході прямокутного сигналу схеми настроювання схем генерації та обчислення кров'яного тиску по частоті прямокутного сигналу. Датчики тиску з'єднані з манжетою і забезпечені узгоджено зі схемами генерації. Схема установки забезпечена як загальна для згаданих схем генерації. Схема управління перемикає схеми генерації допомогою видачі сигналу підключення в одну з схем генерації. Схема управління видає перший сигнал підключення в першу схему генерації і визначає перше манжетні тиск на підставі частоти першого прямокутного сигналу. Схема управління видає другий сигнал підключення у другу схему генерації і визначає друге манжетні тиск на підставі частоти другого прямокутного сигналу. Схема управління визначає, возорим манжетним тиском. Застосування винаходу дозволить підвищити надійність виміряних значень кров'яного тиску при застосуванні декількох датчиків. 3 з. п. ф-ли, 9 іл.

Приймально-передавальний пристрій для натільної зв'язку та зв'язку поза тіла

Винахід відноситься до приемопередающему пристрою для обробки протоколу управління доступом до середовища (MAC), використовуваного прийомопередавачем. Технічний результат полягає в тому, що забезпечується оптимально узгоджена антенна система для натільної зв'язку та зовнішнього зв'язку, відповідно, в мережі запобігають конфлікти між інформаційними корисними навантаженнями в радіоканалі, пропускна спроможність передачі даних тим самим підвищується, і, в той же час, знижується енергоспоживання приймача. Для цього прийомопередавач містить першу антенну систему для натільної зв'язку і другу антенну систему для зовнішнього зв'язку, при цьому приймально-передавальний пристрій виконано з можливістю резервування однієї або більше інформаційних корисних навантажень для натільної зв'язку та виділення першої антеною системи прийомопередавачу в інтервалі часу, заповненому зазначеними інформаційними корисними навантаженнями, та/або резервування однієї або більше інформаційних корисних навантажень для зовнішнього зв'язку і виділення другою антеною системи прийомопередавачу в інтервалі часу, заповненому зазначеними інформаційними корисними навантаженнями. 3 н. і 12 з.п. ф-ли, 14 іл.

Спосіб діагностики інсулінорезистентності

Винахід відноситься до медицини, зокрема до ендокринології, і стосується діагностики інсулінорезистентності. Для цього у пацієнта визначають товщину эпикардиального жиру за допомогою трансторакальної ехокардіографії секторним датчиком з частотою 2500 МГц на вільній передньої стінки правого шлуночка. За допомогою імпульсної доплер-ехокардіографії визначають також показник діастолічної функції лівого шлуночка - співвідношення Е/А, що оцінюється за співвідношенням швидкості трансмітрального кровотоку в фазу раннього діастолічного наповнення лівого шлуночка (пік Е) до швидкості трансмітрального кровотоку в систолу лівого передсердя (пік А). При величинах эпикардиального жиру від 2,7 до 4,5 мм і показники діастолічної функції Е/А менше 0,80 діагностують інсулінорезистентність. Спосіб забезпечує підвищення точності діагностики, а також розширення кола осіб, у яких можливе проведення ранньої діагностики інсулінорезистентності. 1 табл., 2 пр.

Спосіб вимірювання артеріального тиску за методом короткова та пристрій для його реалізації

Група винаходів відноситься до медицини, а саме до кардіології. Реєструють сигнал мікрофону, одночасно проходить через два смугові фільтри з фіксованими смугами пропускання. При цьому смугу пропускання першого фільтра пульсової хвилі встановлюють 3-6 Гц. Смугу пропускання другого фільтра тонів Короткова встановлюють 40-120 Гц. При цьому достовірними тонами Короткова при визначенні систолічного тиску вважають перевищення порогового значення амплітуди вихідного сигналу другого фільтра після локального максимуму вихідного сигналу першого фільтра. Достовірними тонами Короткова при визначенні діастолічного тиску вважають перевищення порогового значення амплітуди вихідного сигналу другого фільтра до локального максимуму вихідного сигналу першого фільтр. Заявлений спосіб реалізується за рахунок пристрою, який включає датчик тиску повітря в манжеті, мікрофон, перший фільтр пульсової хвилі має смугу пропускання 3-6 Гц, другий фільтр тонів Короткова має смугу пропускання 40-120 Гц, блок визначення максимальних значень вихідних сигналів фільтрів, блок вибору порогових значень порівняння вихідних сигналів фільтрів, блок порівняння вихідних value�ня вихідного сигналу другого фільтра з моментом досягнення локального максимуму першого фільтра. Група винаходів дозволяє підвищити достовірність вимірювань за рахунок зниження впливу зовнішніх шумів і перешкод, обумовлених фізіологічною активністю пацієнта. 2 н. п. ф-ли, 2 іл.

Спосіб, пристрій і програма для автоматичної обробки сигналів кров'яного тиску

Винахід відноситься до засобів оцінки енергетичної ефективності серцево-судинної системи. Спосіб автоматичної обробки сигналів кров'яного тиску містить етапи, на яких дискретизируют виявлений сигнал тиску P(t) для одного або більше серцевих скорочень, причому кожне серцеве починається в початковий момент збігається з моментом діастолічного тиску, і закінчується в останній момент, збігається з моментом наступного діастолічного тиску, і містить дикротическую точку, аналізують і виділяють морфологію дискретизированного сигналу тиску P(t) для кожного серцевого скорочення, визначають момент і значення тиску в одній чи більше характерних точках сигналу P(t). Для кожного серцевого скорочення визначають значення енергетичної ефективності за допомогою визначення імпедансу Zd-D(t) прямої динамічної хвилі тиску для кожної з однієї або більше характеристичних точок, за винятком точки початкового діастолічного тиску, і визначають імпеданс ZD прямої хвилі тиску шляхом складання з чергуються знаками значень імпедансів Zd-D(t) прямої динамічної хвилі тиску, впорядкованих згідно прямим часів�а, визначають для кожної з однієї або більше характеристичних точок динамічний відбитий імпеданс Zd_R(t) і визначають значення імпедансу ZR відбитих хвиль тиску, визначають енергетичну ефективність як співвідношення між імпедансом ZD тиску прямої хвилі і імпедансом ZR відбитих хвиль: RES=ZD/ZR. Спосіб здійснюється за допомогою автоматичного пристрою для обробки сигналу кров'яного тиску з використанням пам'яті носія, на якому збережена комп'ютерна програма. Використання винаходу дозволяє підвищити надійність оцінки енергетичної ефективності. 3 н. і 11 з.п. ф-ли, 6 іл.
Група винаходів відноситься до медицини. Пристрій, що використовується у групі винаходів, містить вхідний інтерфейс, призначений для надання сигналів щонайменше від двох датчиків щонайменше для двох положень суб'єкта, включаючи сигнали, що залежать від наявності крові, від першого датчика, коли суб'єкт знаходиться в першому положенні; сигнали, що залежать від наявності крові, від першого датчика, коли суб'єкт знаходиться у другому положенні; сигнали, що залежать від наявності крові, від другого датчика, коли суб'єкт знаходиться в першому положенні; і сигнали, що залежать від наявності крові, від другого датчика, коли суб'єкт знаходиться у другому положенні; а також обробну схему, призначену для визначення і виведення метрики шляхом об'єднання наданих сигналів згідно з заздалегідь заданим калібрувальним даними. Група винаходів дозволяє обчислювати метрику на основі експериментальних випробувань. 4 н. і 18 з.п. ф-ли, 5 іл., 2 табл.

Електронний сфігмоманометр

Група винаходів відноситься до медицини. Електронний сфігмоманометр містить манжету, блок наповнення повітрям і випускання повітря, блок виявлення тиску і блок обчислення артеріального тиску. Один або два датчика тиску блоку виявлення тиску розміщені на першій основної поверхні внутрішньої монтажної плати. Повітряні канали датчиків тиску виступають на другий основний поверхні, яка є протилежною стороною внутрішньої монтажної плати від першої основної поверхні. Повітряна трубка датчиків тиску з'єднана з повітряними каналами. Ответвляющаяся повітряна трубка відгалужується від повітряної трубки манжети і з'єднується з повітряною трубкою датчиків тиску. Повітряна трубка датчиків тиску має з'єднувальні головки першого і другого повітряних каналів відповідно, з'єднані з першим і другим повітряними каналами відповідно. Внутрішня монтажна плата має першу і другу захисні пластини, які розміщені на заданій відстані від другої основної поверхні і в яких передбачено перше і друге отвори відповідно, які виводять перший і другий повітряні канали відповідно на другий бік основЅ каналів відповідно зачіпляються з внутрішньою поверхнею захисних пластин в отворах, коли зовнішні поверхні з'єднувальних головок з'єднуються з повітряними каналами. Застосування винаходів дозволить підвищити точність вимірювання артеріального тиску. 4 н. і 1 з.п. ф-ли, 17 іл.
Up!