Мережа з топологією розширеного узагальненого гіперкуба

 

Заявлений винахід відноситься до галузі високопродуктивних багатопроцесорних обчислювальних систем. Винахід може бути застосоване для організації системних мереж багатопроцесорних систем з великою кількістю процесорних вузлів (абонентів), в яких вимагається швидка паралельна передача інформації між абонентами з мінімальним числом проміжних стрибків (запам'ятовування в буферах) (Arimili B., Arimili R., Chung V., et al. The PERCS High-Performance Interconnect // 18th IEEE Symposium on High Performance Interconnects. 2009. P. 75 - 82.Alverson R., Roweth D. and Kaplan L.The Gemini System Interconnect // 18th IEEE Symposium on High Performance Interconnects. 2009. P. 83 - 87).

В таких мережах процесорні вузли (зв'язка багатоядерних процесорів) використовуються в тісній зв'язці з багатопортовим зв'язковими вузлами. Безліч портів у них вимагається для можливо більшого розпаралелювання системної мережі, що об'єднує зв'язкові вузли. Топологія зв'язків вузлів мережі, відповідна повного графу, забезпечує неблокируемость і самомаршрутизируемость при прокладанні маршрутів. Це властивість дозволяє мати безконфліктне розклад на довільній перестановці пакетів між вершинами графа, що складається в кожній вершині незалежно від інших вершин.

Відома системна мережа суперком�ct // 18th IEEE Symposium on High Performance Interconnects. 2009. P. 75 - 82.Hruska J.After Years of Work IBM, NCSA Cancel «BlueWaters» Supercomputer // Aug. 2011. URL: http://hothardware.com/News/After-Years-of-Work-IBM-NCSA-Cancel-Blue-Waters-Supercomputer/). Системна мережа має топологію дворівневого повного графа (фіг. 1). Кожен вузол зв'язку (nodeмає 47 міжвузлових каналів трьох видів з різною пропускною здатністю. Суперузел (supernode) утворюється з 32 вузлів зв'язку, які пов'язані у ньому за схемою повного графа. Суперузли пов'язані також за схемою повного графа. Кожен суперузел має 512 каналів. У максимальній конфігурації суперкомп'ютеракожний такий канал використовується для зв'язку з іншим суперузлом за схемою повного графа. У цьому випадку вінмістить 513 суперузлів. Передача пакета між будь-якими двома вузлами займає не більше трьох змін каналів з проміжною буферизацією пакетів (стрибків).

Недоліками даної системної мережі є неоптимальне використання портів вузла зв'язку для створення зв'язків всередині суперузлів і між суперузлами, а також відсутність резервних трехскачкових шляхів, що призводить до погіршення відмовостійкості системної мережі.

Іншим прикладом ієрархічної мережі такого класу є Ієрархічний товстий гіперкуб, що базується на підмережах з топологією гіперкуба (US 5669008 A, 16.09.1997, Hie�тотипа. Вона будувалася для задоволення вимог масштабованості, високої пропускної здатності, малого діаметру і високою бисекционной пропускної здатності, що відбиває паралельність мережі. Величина бісекціїBвизначається як мінімальне число каналів «точка-точка» між множинами, розділених навпіл, абонентів.

В ієрархічному товстому гіперкубі (ИТГ) абоненти підключаються до комутаторів, розташованих у вузлах підмереж першого рівня, а ті з'єднуються через підмережі другого рівня. Підмережі першого рівня, так само як і другого, мають топологію гіперкуба (група гиперкубов другого рівня називається авторами метакубом). Приклад толстого ієрархічного гіперкуба з базовими гиперкубами розмірності 2 на 16 абонентів представлений на фіг. 2. На Фіг. 2 гіперкуби першого рівня називаються ГК1-1, ГК1-2, ГК1-3 і ГК1-4, а метакуб складається з гиперкубов ГК2-1, ГК2-2, ГК2-3 і ГК2-4. При цьому ГК2-1 пов'язує перші вузли гиперкубов першого рівня, ГК2-2 - другі вузли гиперкубов першого рівня і т. д. На Фіг. 2 для наочності показані зв'язки тільки для ГК2-1 і ГК2-4. З'єднання ГК2-2, ГК2-3 з гиперкубами нижнього рівня аналогічні.

Недоліками ИТГ є висока схемна і провідна складність із-за наявності � і наявність конфліктів при паралельній передачі в гиперкубах.

Завданням винаходу є спрощення мереж з великою кількістю процесорних вузлів (абонентів), в яких вимагається швидка паралельна передача інформації між абонентами, зменшення числа стрибків у них і зменшення кількості конфліктів при паралельній передачі.

При здійсненні винаходу може бути отриманий наступний технічний результат:

1. Порівняно з ієрархічно товстим комутатором - це, по-перше, зменшення складності і, по-друге, зменшення діаметру, зменшення кількості конфліктів, збільшення бисекционной пропускної здатності і, як наслідок, зменшення затримок передачі даних по мережі.

2. У порівнянні з мережами, що використовують полнографовие зв'язку - це збільшення числа вузлів (приблизно в квадрат разів), а також підвищення відмовостійкості при збереженні кількості проводів і діаметра; або зменшення числа проводів (приблизно в корінь квадратний разів) при збереженні кількості вузлів і діаметра, або багаторазове збільшення пропускної здатності та відмовостійкості системної мережі при збереженні кількості сайтів.

Технічний результат досягається тим, що системна мережа з топологієюрозширеногоn-мірногоR-ичного узагальненого гіперкуба,n ≥2,R ≥n+1)×(n+1), а для зв'язку вузлів кожного зn×Rn-1ребер узагальненого гіперкуба є розширений самомаршрутизируемий неблокируемий комутаторR×R,складається з комутаторівm×m,m ≥2, кожен зRпортів якого з'єднаний одним каналом з комутатором (n+1)×(n+1) кожного зRвузлів ребра, причому залишився порт кожного з комутаторів приєднаний до абонента свого вузла.

На фіг.1 представлена Структура системної мережіBlue Waters.

На фіг.2 представлена Структура системної мережі Ієрархічного толстого гіперкуба, ИТГ, розмірності 2 на 16 абонентів.

На фіг.3 зображено граф узагальненого гіперкуба, ОГК, з числом вершин 16, розмірності 2, арности 4.

На фіг.4 представлений Розширений комутатор РК(7,4,2) з комутаторів 4×4 та розгалужувачів/об'єднувачів 1×4.

На фіг. 5 представлена Мережа з топологією узагальненого розширеного гіперкуба РВДК(49, 2, 7, 4, 2).

Запропонована системна мережа має топологію, засновану на розширенні топології узагальненого гіперкуба (ОГК), названої розширеним узагальненим гиіеркубом (РВДК). Для апаратної реалізації зв'язків між абонентами використовуються неблокируемие самомаршрутизируемие розширені комутатори �а (патент(19)RU(11)2 435 295(13)C2)», запропонованого авторами раніше.

Узагальнений гіперкуб, ОГК(V, d, s), зазвичай задаєтьсяd-мірнийs-яєчний гіперкуб, який маєV=sdвузлів ступеняd(s-1) кожний,розміщениху рядкахsвузлів, які задають «ребра»d-мірного куба. «Ребра»тут розуміються не у графовом, а в геометричному сенсі. Навпаки, в графовом сенсі «ребро» є повний граф, тобто всіsвузлів одного геометричного «ребра» язаніs(s-1) графовими ребрами. Приклад такого узагальненого гіперкуба ОГК(16, 2, 4) представлений на фіг.3. Змістовно ОГК можна представити як результат тиражування двійкового гіперкуба у всіх вимірахs-1 примірниках з «склеюванням» суміжних ребер і з збереженням повноти зв'язків у кожному геометричному ребрі.

Розглянемо мережу з топологією РВДК, що використовує РК, отриманий вище названим Способом (патент(19)RU(11)2 435 295(13)C2), що використовують базову таблицю з'єднань для використання дуплексних каналів (з топологією неповної врівноваженою блок-схеми). З цієї таблиці може бути побудований РК(N,m,σ), який є «ідеальною» мережею, яка має можливість викорис�ерестановки пакетів даних між вузлами. Приклад розширеного комутатора РК(7, 4, 2) з комутаторів 4×4 та розгалужувачів/об'єднувачів 1×4 наведено на фіг.4. З побудови розподілений повний комутатор РК(N,m,σ) є неблокируемим самомаршрутизируемим комутаторомN×N,як і початковий комутаторm×m. Це означає, що довільна перестановка пакетів даних між абонентами може здійснюватися в ньому безконфліктно з прямим (без проміжної буферизації пакетів) каналах.

З формальної точки зору діаметр РК(N,m,σ) дорівнює 2 (D=2). Однак діаметр можна виражати і в числі стрибків (передач по прямих каналах без проміжної буферизації пакетів). Такий діаметр дорівнює 1 (D=1).

Фактично РК(N,m,σ) реалізує мінімальні квазиполние графи зв'язків між вхідними портамиN, здійснювані через комутаториm×m,з числом незалежних зв'язків, рівнимσ.

Розширення узагальненого гіперкуба можна здійснити за рахунок зміни топології зв'язків у кожному геометричному ребрі з топології повного графа на топологію квазиполного графа за допомогою РК.

Розглянемо пристрій системної мережі з топологієюрозширеногоn-мірногоR-ичного узагальненого гіперкуба. � граф ОГК з параметрамиQ=49,n=2, R=7. У кожному вузлі знаходиться повний комутатор (n+1)×(n+1), одним портом пов'язаний з абонентом, а порти, що залишилися (кількість їх дорівнює розмірності гіперкуба) використовуються для організації зв'язків наступним чином. Для об'єднання вузлів у кожному геометричному ребрі ОГК використовуємо РК(R,m, σ) (в прикладіR=7,m=4, σ=2), деR=m(m-1)/σ+1.Всього таких реберn×R,Rребер у кожній розмірності гіперкуба. В результаті отримаємо мережаз Q=Rnвузлами, в якому вузли кожного геометричного ребра пов'язані прямими каналами через свій комутаторR×Rяк показано на фіг.5. Абоненти вузлів різних рядів зв'язуються через повні комутатори (n+1)×(n+1), розташовані в кожному вузлі гіперкуба. Топологію мережі будемо називати розширеним узагальненимn-мірнимR-ічним гиіеркубом і позначати її РВДК(Q, n, R, m,σ). На фіг.5 для прикладу показана мережа з топологією РВДК(49, 2, 7, 4, 2).

Підкреслимо, що запропонована мережа може мати на ребрах σ>1 паралельних каналів, що дозволяє підвищувати пропускну здатність, або відмовостійкість мережі, а довільна перестановка пакетів даних між абонентами може здійснюватися в роженной мережі перед прототипом. Розрахуємо параметри 2-уровнего толстого гіперкуба, побудованого за допомогою комутаторівm×m. Враховуючи процесор і одну зв'язок з метакубом, з них можна побудувати гіперкуб з числом вузлів (абонентів)K=2m-2. Кожен вузол метакуба міститьKкомутаторів, з яких можна побудувати метакубM=2m-1=2Kвузлами. В результаті товстий гіперкуб міститьQ=KM=2K2абонентів, має схемну складністьS=Km2MKm2=QKm4=4K3m4≈11,2Q3/2m4і провідну складністьW=KmWKm/4=K3m2≈2,8Q3/2m2.

Діаметр толстого гіперкубаD=m-2+m-1+m-2=3m-5, бисекционная пропускна здатністьB=G/2.

Нехайm=8, тодіK=64,M=128Q=8·1024,S=4·643·642=4·645=4·8·512·8·512·64=

=64·10242·64=4·10243,W=128·10242B=4·1024,D=19.

Для порівняння розрахуємо параметри нашого 2-мірного розширеного узагальненого гіперкуба, побудованого з тих же комутаторівm×m.Будемо використовувати схему розширеного узагальненого гіперкуба РВДК(Q, 2, R, m,1), що використовує розширені комутатори РК(R, m,1) з табли=m2вузлів, загальне число вузлів та абонентів -Q=R2=m4, схемна складністьS=Q(2m2+2m)=2(m6+m5)=2(Q3/2+Q5/4) і провідна складністьW=Q2m=2Q5/4. ДіаметрD=4 абоD=2, якщо вважати розширений комутатор РК(R, m,1) 1-скачковим. Бисекционная пропускна здатністьB=m2m3/4=Q5/4/4.

Нехайm=8, тодіK=64 іQ=642=4·1024,S=2·(64·64·64+8·64·64)=2·72·64·64=142·8·512= =564·1024,W=8·1024·8=64·1024,B=85/4=2·642=8·1024 іD=4.

При вдвічі меншому числі абонентів пропонована мережа з топологією РВДК має вдвічі більшу бисекционную пропускну здатність, у багато разів менший діаметр і на багато порядків меншу складність. Для того щоб зрівняти число вузлів достатньо взяти в РВДКm=10 (на чверть більше). При цьому всі інші порівняння залишаться справедливими.

Покажемо, що запропоноване рішення краще порівняно з варіантом мережі, коли у зв'язку ребрах узагальненого гіперкуба реалізують повний граф.

Табл. 1 показує, що мережа РВДК(Q,3, R, m,σ) порівняно з ОГК(V,3, s) може мати у багато разів більше чис�/i>приm=s-1.

σ m4681012
117,6962545661071
22,79,827,056114
31,03,99,418,336,2
4-1,54,68,016,4

В табл. 2 показується ступінь вузлаs(рівна кількості дуг вузла) по кожному вимірюванню в ОГК(V, d, s), який має таку ж кількість сайтів, як і РВДК(Q, n, R, m,σ),V=Q.Табл. 2 показує, що РВДК(Q, n, R, m,σ) порівняно �скную здатність кожного геометричного ребра.

Таблиця 2. ЗначенняsприV=Q (s=N) .

σ m4681012
113325791133
2715274263
3511192943
4-8152233

Розглянемо роботу мережі з топологією РВДК на прикладі алгоритму дзеркального відображення матриці в мережі РВДК(49, 2, 7, 4, 2), представленої на фіг. 5. В результаті виконання цього алгоритму 1-й елемент матриці мідної матриці розмірності 7×7 знаходяться в абонентах відповідних горизонтальних ребер РВДК. На першому кроці алгоритму проводиться дзеркальне відображення елементів матриці у всіх абонентах вертикальних рядів одночасно, на другому кроці проводиться дзеркальне відображення елементів матриці у всіх абонентах горизонтальних рядів одночасно. У цьому алгоритмі на кожному кроці в розширених комутаторах РК(7, 4, 2) здійснюється перестановка 7 елементів за один такт паралельно і безконфліктно. У разі виконання більш складних операцій у мережі з топологією РВДК (зокрема, з проміжною буферизацією даних) довільної розмірності і арности (РВДК(Q, n, R, m,σ)) можуть бути використані відомі алгоритми паралельних обчислень та маршрутизації (Гергель В. П., Стронгин Р. Р. Основи паралельних обчислень для багатопроцесорних обчислювальних систем. Н.Новгород, ННДУ. 2003).

Пропонована організація мережі володіє наступними перевагами:

- забезпечує зменшення складності, затримок передачі даних по мережі, а також збільшення пропускної здатності,

- дозволяє в залежності від області застосування збільшувати або кількість вузлів, або вводити надлишкові зв'язку при економному витрачанні апаратури і проводів для зв'язків,

- призводить до зменшення числа асширенних комутаторів.

Системна мережа з топологією розширеного n-мірного R-ичного узагальненого гіперкуба, n≥2, R≥3, яка відрізняється тим, що мережа має вигляд n-мірного R-ичного розширеного узагальненого гіперкуба з Rnвузлів, при цьому в кожному вузлі розташований абонент і повний комутатор (n+1)×(n+1), а для зв'язку вузлів кожного з n×Rn-1ребер узагальненого гіперкуба є розширений самомаршрутизируемий неблокируемий комутатор R×R, що складається з комутаторів m×m, m≥2, кожен з R портів якого з'єднаний одним каналом з комутатором (n+1)×(n+1) кожного з R вузлів ребра, причому залишився порт кожного з комутаторів приєднаний до абонента свого сайту.



 

Схожі патенти:

Інтелектуальні яруси даних резервного копіювання

Винахід відноситься до області розподілу інформації резервного копіювання за местоположениям зберігання заснованої на архітектурі мережі резервного копіювання. Технічним результатом є підвищення ефективності резервного копіювання. Може бути реалізовано віртуальну розподіл за рівнями інформації резервного копіювання в місцях розташування зберігання в архітектурі резервного копіювання. Статистичні моделі використовуються, щоб динамічно перерозподіляти інформацію резервного копіювання серед місцезнаходжень зберігання та/або рівнів, щоб гарантувати доступність даних, мінімальну затримку при відновленні і мінімальне використання смуги частот при відновленні. Крім того, евристичні способи або засоби машинного навчання можуть застосовуватися, щоб завчасно виявляти відмови чи інші зміни у розташуваннях зберігання таким чином, що інформація резервного копіювання може бути перерозподілена відповідно до виникнення відмови. 2 н і 13 з.п. ф-ли, 10 іл.

Використання попередньої обробки на сервері для розгортання уявлень електронних документів в комп'ютерній мережі

Винахід відноситься до галузі комп'ютерних мереж, а саме до клієнт-серверних комп'ютерним мережам. Технічний результат полягає в збільшенні продуктивності мережі і зниження затримки в доставці електронних документів, запитуваних користувачами. Технічний результат досягається за рахунок використання попередньої обробки на сервері для розгортання статичних уявлень електронних документів в комп'ютерній мережі. Електронний документ може бути опублікований з клієнтського комп'ютера на першому серверному комп'ютері в комп'ютерній мережі. Під час публікації перший серверний комп'ютер може створювати статичне подання електронного документа та переглядач для перегляду статичного подання електронного документа на клієнтському комп'ютері. Перший серверний комп'ютер може зберігати статичне подання електронного документа і програму перегляду на другому серверному комп'ютері для доставки на клієнтський комп'ютер. 2 н. і 5 з.п. ф-ли, 5 іл.

Синхронізація частин файлу з використанням серверної моделі зберігання інформації

Винахід відноситься до області синхронізації частин файлу з допомогою серверної моделі зберігання інформації в клієнт-серверній комп'ютерній мережі. Технічним результатом є підвищення захищеності даних при синхронізації. Зміни у вмісті електронного документа можуть бути прийняті на клієнтському комп'ютері. Вміст може бути включено в першу частину файлу, збереженого на серверному комп'ютері. Перша частина може включати в себе перший потік, який включає в себе вміст електронного документа. Файл може включати в себе безліч частин, причому кожна частина включає в себе один або більше потоків. Клієнтський комп'ютер може формувати метадані у другій частині файлу. Метадані можуть бути асоційовані з змінами у вмісті електронного документа у першій частині. Друга частина може потім бути окремо синхронізована з серверним комп'ютером, щоб зберігати метадані. Перша частина може потім бути окремо синхронізована з серверним комп'ютером, щоб зберігати зміни, зроблені у тексті електронного документа. 3 н. і 11 з.п. ф-ли, 7 іл.

Спосіб і пристрій для безпечної передачі даних

Винахід відноситься до способу пам'яті даних для зберігання комп'ютерного програмного продукту і пристрою для безпечної передачі даних. Технічний результат полягає в підвищенні безпеки передачі даних. Пристрій містить блок (2) надання для надання сполук (DV) даних від різних початкових компонентів (SK) через, відповідно, щонайменше, один проміжний компонент (ZK) до загального цільового компоненту (ZK'), блок (3) об'єднання для об'єднання проміжних компонентів (ZK) в залежності від криптографічного захисту інформації (KI) в один проміжний компонент (ZK) через, щонайменше, одного обміну повідомленнями, причому обмін повідомленнями виконується згідно способу з спільно використовуваних ключем, способу http-Дайджест Автентифікації способом запиту-відповіді, ключового хеш-способу, хеш-функції, способу Діффі-Хеллмана і/або способу цифрового підпису та блок (4) передачі для передачі даних (D) від початкових компонентів (SK) через об'єднаний проміжний компонент (ZK) до цільового компоненту (ZK). 3 н. і 11 з.п. ф-ли, 12 іл.

Пристрій і спосіб синхронізації контенту електронної книги з відеоконтентом, і для цього система

Винахід відноситься до засобів синхронізації контенту. Технічний результат полягає в забезпеченні синхронізації мультимедійного контенту і контенту електронної книги. З'єднують перший пристрій з другим пристроєм згідно заданому протоколу. У відповідь на конкретне подія для відеоконтенту або вмісту електронної книги, що відбувається в одному з першого і другого пристроїв, що генерують інформацію про подію, відповідну конкретної події, і передають інформацію про подію іншому з першого і другого пристроїв за допомогою пристрою, в якому відбулося конкретну подію. Виконують конкретну подію згідно згенерованої інформації про подію за допомогою пристрою, в якому відбулося конкретну подію. Виконують за допомогою іншого пристрою, яке набрало інформацію про події, конкретну подію згідно прийнятої інформації про подію в синхронізації з пристроєм, у якому відбулося конкретну подію, використовуючи інформацію про синхронізацію між відеоконтентом і контентом електронної книги, причому перше і друге пристрої мають інформацію про синхронізації. 6 н. і 16 з.п. ф-ли, 8 іл.

Забезпечення можливостей конфигурируемого технологічного процесу

Винахід відноситься до галузі адміністрування та аналізу даних. Технічним результатом є підвищення точності і надійності обробки інформації заданого технологічного процесу. Певний технологічний процес для клієнта може включати в себе численні взаємопов'язані компоненти технологічного процесу, які точно визначені клієнтом і кожен з яких налаштований для виконання одного або більше типів операцій маніпулювання даними над точно визначеним типом вхідних даних. Служба конфигурируемого технологічного процесу додатково може виконувати певний технологічний процес за один або більше разів і одним або більше способами, наприклад, в деяких ситуаціях шляхом надання численних обчислювальних вузлів, які забезпечуються службою конфигурируемого технологічного процесу, для того, щоб кожен з них реалізовував щонайменше один з компонентів технологічного процесу для певного технологічного процесу. 3 н. і 24 з.п. ф-ли, 6 іл.

Система прогнозування і оцінки безпеки небезпечного виробничого об'єкта з використанням комплексної моделі забезпечення безпеки

Винахід відноситься до області автоматизованих систем управління безпекою небезпечного виробничого об'єкта і може бути використаний на всіх етапах життєвого циклу об'єкта, а саме при проектуванні, будівництві, експлуатації і ліквідації небезпечного виробничого об'єкта. Технічний результат - оцінка стану безпеки об'єкта на основі аналізу розрахунків показників безпеки і ризику, встановлення найбільш «слабких» місць в системі безпеки, вироблення рекомендацій щодо проведення заходів, спрямованих на зниження ймовірності виникнення аварій і масштабів їх наслідків. В результаті прогнозування і оцінки показників безпеки вибирається найбільш безпечний варіант проектних рішень і затверджується комплексна модель забезпечення безпеки, яка буде супроводжувати об'єкт на наступних етапах життєвого циклу. На основі аналізу розрахунків показників безпеки і ризику оцінюється стан безпеки об'єкта, встановлюються найбільш «слабкі» місця в системі безпеки, виробляються рекомендації щодо проведення заходів, спрямованих на зниження ймовірності виникнення аварій і масштабів їх наслідків.�позову і на цій основі оцінюється ефективність тих чи інших заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію об'єкта. 3 з.п. ф-ли, 2 іл.

Розширення можливостей співпраці при використанні зовнішніх даних

Винахід відноситься до галузі комп'ютерних систем. Технічним результатом є забезпечення ефективного доступу до зовнішніх сховищ даних. Обчислювальний пристрій включає в себе інструкції, які при їх виконанні процесором наказують процесору: створювати модуль каталогу бізнес-даних, який здійснює доступ до даних, що зберігаються у внутрішньому сховище даних і зовнішньому сховищі даних, і виробляє операції над цими даними, причому модуль каталогу бізнес-даних приймає запит на дані, визначає, розміщені дані у внутрішньому сховище даних або у зовнішньому сховищі даних, і здійснює доступ до даних, що зберігаються в зовнішньому сховищі даних, і створювати модуль надання зовнішніх даних, що надає дані, до яких здійснений доступ із зовнішнього сховища, причому модуль надання зовнішніх даних відображає дані з зовнішнього сховища даних для представлення їх на клієнтському обчислювальному пристрої. Користувач може здійснювати доступ до даних з зовнішнього сховища даних і виробляти операції над ними так, як якщо б це були дані з внутрішнього сховища даних. 3 н. і 17 з.п. ф-ли, 9 іл.

Система пошуку інформації зі зворотним зв'язком у реальному часі

Винахід відноситься до комп'ютерної техніки, а саме до пошукових систем в мережі Інтернет. Технічним результатом є мінімізація обчислювальних витрат за рахунок генерації пропонованого терма запиту в реальному часі на підставі оперативного контенту. Запропоновано реалізований комп'ютером спосіб оперативного надання вмісту. Спосіб містить етапи, на яких приймають частковий терм запиту від користувача, на основі часткового терма запиту генерують пропонований терм запиту, який включає в себе частковий терм запиту. А також, згідно способу, у відповідь на генерування пропонованого терма запиту ініціюють пошук оперативного контенту стороннього постачальника контенту для отримання по суті оперативного контенту, який відноситься до пропонованого терму запиту. Одержання оперативного контенту включає в себе виконання пошуковою машиною пошуку оперативного контенту після генерування пропонованого терма запиту. 4 н. і 16 з.п. ф-ли, 12 іл.

Спосіб аналізу інформаційного потоку та визначення стану захищеності мережі на основі адаптивного прогнозування та пристрій для його здійснення

Винахід відноситься до області передачі цифрової інформації. Технічний результат - підвищена захист мережі за рахунок використання механізму адаптивного прогнозування та вагових коефіцієнтів критичних параметрів мережевого трафіку. Спосіб аналізу інформаційного потоку та визначення стану захищеності мережі на основі адаптивного прогнозування, в якому до виділення пакетів з інформаційного потоку записують середні значення вагових коефіцієнтів ознак аномального трафіку в блок прогнозування, після нормування ознак аномального трафіку з урахуванням поточних отриманих значень ознак аномального трафіку і зберігаються в блоці прогнозування значень ознак аномального трафіку, отриманих раніше, проводять розрахунок прогнозованих значень ознак аномального трафіку і записують отримані значення, порівнюють отримані поточні і прогнозовані значення ознак аномального трафіку, вибирають найбільші за значенням і записують їх, виробляють перерахунок вагових коефіцієнтів ознак аномального трафіку і записують отримані значення в блок прогнозування. 2 н. п. ф-ли, 3 табл., 8 іл.
Up!