Спосіб одержання порошку металу електролізом

 

Винахід відноситься до галузі порошкової металургії, зокрема до способів одержання порошків металів методом електролізу.

Одержання електролітичних порошків металів засноване на процесі електролізу водних розчинів, що містять сіль відповідних металів і буферні добавки (Кудра О., Гитмен Е., «Електрохімічне одержання металевих порошків», Київ, 1952 р.) [1].

Відомий ряд способів отримання порошку металу, яке полягає в розчиненні литих анодів та виділення на катоді порошку металу описаних в авторських свідоцтва СРСР на винахід №1025757 «Спосіб отримання магнітного порошку» (кл. МПК С25С 5/02, дата пріоритету 01.02.1982) [2], №1104193 «Спосіб одержання високодисперсного магнітного порошку» (кл. МПК С25С 5/02, дата пріоритету 08.04.1983) [3], №956627 «Спосіб отримання високодисперсних магнітних порошків» (кл. МПК С25С 5/02, дата пріоритету 20.02.1981) [4], №1183566 «Електроліт для отримання металевих порошків» (кл. МПК С25С 5/02, дата пріоритету 13.06.1983) [5], №1199827 «Електроліт для отримання нікелевого порошку» (кл. МПК С25С 5/02, дата пріоритету 10.01.1983) [6], №1257120 «Спосіб отримання нікелевого порошку з сульфат-хлоридного електроліту» (кл. МПК С25С 5/02, дата пріоритету 15.04.1985) [7].

Відомий господарстві СРСР на винахід №2319 «Спосіб електролітичної переробки латуні на порошкоподібну мідь і хлористий цинк» (кл. МПК С25С 5/00, дата пріоритету 15.04.1924) [8], що полягає в плавці металлсодержащих відходів з отриманням литих анодів, і наступної операції рафінування литих анодів з отриманням порошкоподібного матеріалу.

Відомий ряд способів отримання порошку металу, яке полягає у приготуванні електроліту з солей і подальшому електролізі отриманого розчину з застосуванням нерозчинних анодів, описаних в авторських свідоцтва СРСР на винахід №933811 «Спосіб електролітичного одержання порошку нікелю» (кл. МПК С25С 5/02, дата пріоритету 26.03.1980) [9], №189155 «Спосіб електролітичного одержання високодисперсного магнітного порошку кобальту» (кл. МПК С25С 5/00, дата пріоритету 06.01.1965) [10], №990882 «Електроліт для отримання металевого порошку сплаву цинку з нікелем» (кл. МПК С25С 5/02, дата пріоритету 23.07.1980) [11].

Відомий ряд способів отримання порошку металу при переробці металлсодержащих матеріалів і відходів, що полягає в розчиненні їх у різних розчинниках і подальшому електролізі отриманого розчину з застосуванням нерозчинних анодів, описаний в патентах РФ на винахід №2469111 «Спосіб одержання мідних порошків з медьсодержащих аммиакатних відходів» (кл. МПК С22В 7/00,8.06.1996) [13], №2126312 «Спосіб отримання металевого порошку, оксидів міді і мідної фольги» (кл. МПК B22F 9/23, дата пріоритету 17.03.1994) [14], №2134311 «Спосіб отримання металевого порошку, оксидів міді і мідної фольги» (кл. МПК С25С 1/12, дата пріоритету 17.06.1996) [15], заявка на Євразійський патент №200700275 «Спосіб електролітичного одержання мідного порошку в проточній електролітичній комірці» (кл. МПК С25С 5/02, дата пріоритету 15.07.2005) [16].

Недоліками даних методів є:

- наявність додаткової операції плавки і лиття анодів;

- відсутність можливості повного розчинення литого анода;

- відсутність можливості переробляти всі види металлсодержащих відходів у зв'язку з неефективністю і неможливістю плавильного переділу деяких матеріалів;

- відсутність стаціонарних умов електролізу;

- отримання порошку з нерівномірним розміром частинок;

- нетривалий використання розчину з наступною необхідністю його коригування за складом або повною заміною;

- велика витрата реагентів на розчинення відходів.

Відомий ряд способів отримання порошку металу, які полягають у застосуванні комбінованих анодів: розчинної та нерозчинної, описані в патенті Р� для його здійснення» (кл. МПК B22F 9/16, дата пріоритету 03.07.1991) [17], авторських свідоцтвах СРСР на винахід №410127 «Спосіб електролітичного отримання кобальт-вольфрамових сплавів» (кл. МПК С25С 1/24, дата пріоритету 28.02.1972) [18], №33680 «Спосіб електролітичного спільного осадження кадмію та заліза у губчастої формі» (кл. МПК С25С 1/06, дата пріоритету 05.09.1931) [19].

Недоліками даних методів є:

- наявність додаткової операції плавки і лиття анодів;

- відсутність можливості повного розчинення литого анода;

- відсутність можливості регулювання в процесі електролізу розчинення розчинної анода;

- складність у виборі співвідношення площ розчинної та нерозчинної анодів, так як протягом часу електролізу змінюється співвідношення площ комбінованих анодів.

Відомий спосіб удосконалення методів отримання чистого металевого кобальтового порошку (патент Великобританії на винахід №403.281 (кл. МПК С25С 5/02, дата пріоритету 29.04.1932) [20], згідно з яким електролітичний кобальтовий порошок може бути отриманий електролізом водного розчину солі кобальту (переважно сульфату кобальту) із застосуванням анода, переважно з платини або чистого кобальту, а �т електролітичний екран щодо кобальту, поміщеного в цьому місці.

У цьому способі одночасне застосування розчинної та нерозчинної анодів забезпечує зниження інтенсивності розчинення кобальтових пластин за рахунок зменшення їх робочої поверхні. Також застосування конструкції анода засипного типу у вигляді платинової секції з поміщеним в неї кобальтовим матеріалом дозволяє завантажувати інші види металовмісної матеріалу для переробки його без попередньої операції плавки і лиття анодів. У той же час у зазначеного способу отримання кобальтового порошку зберігається труднощі у виборі оптимального співвідношення площі розчинної анода до площі нерозчинного анода, яке дозволяє підтримувати незмінну концентрацію іонів кобальту протягом тривалого процесу електролізу. До того ж з плином часу кобальтова пластина в платинової секції розчиняється, що призводить до зміни робочої поверхні розчинної анода і, отже, до порушення співвідношення площ анодів двох видів та зміни складу електроліту.

Найбільш близьким за технічною сутністю і тому вибраним як прототип, є спосіб одержання електролітичних порошків металу, описаний в патенитета 13.04.2010) [21], згідно з яким електролітичні порошки металу можуть бути отримані електролізом з водного розчину, що містить сіль відповідного металу і буферні добавки. При цьому використовують розчинний і нерозчинний аноди, які підключають до окремих джерел струму для контролю розчинення розчинної анода протягом процесу електролізу і концентрації іонів металу в розчині за допомогою коригування співвідношення сил струму анодних розчинної та нерозчинної анодів при постійному значенні катодного щільності струму.

У прототипі постійне значення катодного щільності струму (обов'язкова умова одержання порошку з заданими характеристиками) досягається постійністю площі катода і суми сил струму на розчинному і нерозчинному аноді. Застосування технічного рішення прототипу описано на прикладі процесів одержання порошків нікелю і кобальту, в яких використовуються аноди засипного типу, що дозволяють проводити переробку металлсодержащих відходів.

Однак згідно прототипу при збільшенні кількості клітинок потрібно збільшити так само і кількість застосовуваних джерел струму. Так, наприклад, згідно прототипу, для пристрою, що складається з двох комірок, потѲодит до забруднення установки і зростання експлуатаційних витрат.

Збільшення застосовуваних комірок може бути викликано необхідністю збільшення продуктивності по порошку установки і, отже, для пристроїв, що містять більше однієї клітинки потрібно застосувати інший підхід.

Завданням заявляється технічного рішення є створення способу переробки металлсодержащих відходів в порошок металу при сталості умов (режиму електролізу) отримання порошку протягом тривалого часу із постійними характеристиками і з можливістю коригування складу електроліту в процесі електролізу за змістом іона металу і значенням рН розчину і зниженні при цьому експлуатаційних витрат.

Дані задачі в заявляється способу отримання порошку металу електролізом вирішуються за рахунок того, що у відомому способі, що включає отримання порошків металів електролізом з водного розчину, що містить сіль відповідного металу і буферні добавки, з використанням розчинних і нерозчинних анодів одночасно, пропонується, згідно заявляється технічного рішення, додатково розташувати розчинні і нерозчинні аноди в окремих клітинках, які мають загальний контур циркуляції електроліту і незалежні катоди, і підключити � осадження в комірці з нерозчинними анодами надлишку іонів металу на катоді і виділення іонів водню на аноді. При цьому переробка металевих відходів (відсіви порошків, скрап, брухт тощо) проводиться розчиненням їх на аноді засипного типу і осадженням металу на катоді у вигляді порошку.

Заявляється технічне рішення пояснюється кресленнями та схемами, поданими на фіг.1, 2 і 3.

На фіг.1 представлені приклади варіантів виконання засипного анода. Засипний анод складається з тканинного чохла (на фіг.1 він не показаний), вміщеній у нього кошика (1) з нерозчинного і проводить струм матеріалу, наприклад титану, і засипаного в неї розчинної анодного матеріалу (відсіви порошків, скрап, брухт тощо). Засипні аноди поміщаються в тканинний чохол з метою виключення можливості забруднення порошку анодним шламом.

На фіг.2 схематично представлена установка, яка використовується в заявляється способу отримання порошку металу електролізом і схема її електропостачання, установка складається, наприклад, з чотирьох клітинок, де 2 - робочі комірки з розчинними анодами, 3 - заряджаюча осередок з нерозчинними анодами, 4 і 5 - джерела струму, 6 - катоди в комірках з розчинними анодами, 7 - катоди в комірці з нерозчинними анодами, 8 - засипні розчинні аноди, 9 - нерозчинні аноди, 10 - корпус електролізера, 11 - непрони�літа, наприклад, чотирьох клітинок, де 12 - робочі комірки з розчинними анодами, 13 - заряджаюча осередок з нерозчинними анодами, 14 - циркуляційний відцентровий насос, 15 - контур циркуляції електроліту.

Згідно заявляється технічного рішення, такий спосіб отримання порошку електролізом дозволяє забезпечити сталість складу електроліту за значенням рН і вмісту іону осаждаемого металу протягом тривалого часу за допомогою процесів, що відбуваються в комірці з нерозчинними анодами:

- осадження надлишку іонів металу на катоді в компактному вигляді;

- виділення іонів водню на аноді.

У заявляє технічному рішенні осередок з нерозчинними анодами є регенеруючої. Кількість катодів і анодів в регенеруючої комірці і подається сила струму варіюється і залежить від природи іона металу і величини приросту його концентрації в електроліті. Регенеруюча осередок виконує функцію управління процесом електролізу, так як подається на неї сила струму при необхідності регулюється протягом всього процесу електролізу.

Отриманий в регенеруючої клітинці металевий катодний лист може бути використаний в якості сировини для одержання порошку металу п�яемий спосіб одержання порошку металу безвідходним виробництвом.

При застосуванні заявляється технічного рішення використовувана установка електролізу може містити будь-яку кількість клітинок, яку відповідну форму, комбінацію і кількість катодів і анодів в них.

Счистка наросшего на катодах порошку може проводитися періодично пристосуванням для знімання порошку будь-якої відомої конструкції. Вибір конструкції пристосування для знімання порошку залежить від форми використовуваних анодів і катодів.

Заявляється технічне рішення може застосовуватися для отримання будь-якого порошку металу або сплаву порошків металів, які можуть бути отримані при електролізі водних розчинів.

Приклади конкретного застосування

Прикладом конкретного застосування заявляється способу отримання порошку металу електролізом може служити опис технологічного процесу отримання порошку нікелю в електролізері об'ємом 3 м3з конічним дном, наприклад, з чотирма осередками, одна з яких є регенеруючої. Схема електропостачання осередків наведена на фіг.2. У кожній робочій комірці з розчинним анодом (2) міститься два катода (6) у вигляді пластини з титану і три засипних розчинних анода (8). Засипний розчинний анод (8) складається з тканинного чех�щенних в неї відсівів порошків нікелю. У регенеруючої комірці з нерозчинним анодом (3) міститься два окисно-рутениевих нерозчинних анода (9) і три катода (7) у вигляді пластини з нікелю. Електроліз проводився в електроліті, що містить сульфат нікелю в кількості 10 г/л і буферну добавку, в якості якої взято сірчанокислий амоній у кількості 60 г/л, при рН електроліту рівного 5,5±0,5 і температурі 50±5°С. Катодна щільність струму в робочих комірках з розчинним анодом (2) дорівнює 20 А/дм2. Катодна щільність струму в регенеруючої комірці з нерозчинним анодом (3) дорівнює 3,5 А/дм2. При подачі електричного струму на електродах робітничих осередків з розчинним анодом (2) протікають наступні електрохімічні реакції:

на катоді (6):

Ni2++2е→Ni;

2H+2e→H2,

на засипних розчинному аноді (8):

Ni-2е→Ni2+;

H2O-2е→2H++0,5 O2.

При подачі електричного струму на електродах регенеруючої комірки з нерозчинним анодом (3) протікають наступні електрохімічні реакції:

на катоді (7):

Ni2++2е→Ni;

++2е->Н2;

на нерозчинному аноді (9):

H2O-2е→2Н++0,5 O2.

Нікель, що утворюється в комірці з розчинними анодами на катоді (6) в порошкообраз�ьотина». Пристосування, счищающее порошок відразу з обох сторін електрода, приводиться в рух через певний час з вимкненням навантаження на електроди. Нікелевий порошок, що накопичився протягом 24 годин на дні ванни, фільтрується від електроліту, промивається знесоленої водою, сушиться, термообрабативается в атмосфері водню і просівається. Середній розмір часток одержаного порошку нікелю дорівнює 28 мкм. На фіг.4 представлений гранулометричний склад (визначено методом седиментації) порошку нікелю, отриманого за описаним вище заявляється способу, який підтверджує його однорідність при використанні заявляється технічного рішення.

Другим прикладом застосування заявляється технічного рішення може служити опис технологічного процесу одержання порошку міді (фіг.5) в електролізері (16) об'ємом 10 літрів, наприклад, з двома отворами, одна з яких є регенеруючої. Схема електропостачання комірок для отримання порошку міді представлена на фіг.5. Комірки розділені між собою непроникною для електроліту перегородкою (17). У робочій комірці з розчинним анодом (18) міститься катод (19) у вигляді стрижня з титану і два засипних розчинних анода (20). Засипний растЃкция наведена на фіг.1) і поміщена в неї мідної стружки марки БрКМц3-1. У регенеруючої комірці з нерозчинним анодом (21) міститься один нерозчинний анод (22) із свинцю і два катода (23) у вигляді пластини з міді. Електроди робочої комірки з розчинним анодом (18) підключені до джерела струму (24). Електроди регенеруючої комірки з нерозчинним анодом (21) підключені до джерела струму (25). Електроліз проводився в електроліті, що містить сульфат міді в кількості 13,5 г/л і буферну добавку, в якості якої взята сірчана кислота в кількості 170 г/л при температурі електроліту 50±5°С. Катодна щільність струму в робочій комірці з розчинним анодом (18) дорівнює 31 А/дм2. Катодна щільність струму в регенеруючої комірці з нерозчинним анодом (21) дорівнює 2,8 А/дм2. При подачі електричного струму на електродах робочої комірки з розчинним анодом (18) протікають наступні електрохімічні реакції:

на катоді (19):

Cu2++2е→Cu;

2H++2е→Н2;

на розчинному аноді (20):

Cu-2e→Cu2+;

H2O-2е→2H++0,5 O2.

При подачі електричного струму на електродах регенеруючої комірки з нерозчинним анодом (21) протікають наступні електрохімічні реакції:

на катоді (23):

Cu2++2е→Cu;

2H++2е→H2;

на нерозчинному ано�кожні 90 хвилин з вимкненням навантаження на електроди. Мідний порошок, що накопичився протягом 24 годин на дні ванни, фільтрується від електроліту, промивається дистильованою водою, сушиться, термообрабативается в атмосфері водню і просівається. Середній розмір часток одержаного порошку міді дорівнює 26 мкм. На фіг.6 представлений гранулометричний склад (визначено методом седиментації) порошку міді, отриманого за описаним вище способом, який підтверджує його однорідність при застосуванні заявляється технічного рішення.

Заявляється технічне рішення дозволяє забезпечити сталість умов електролізу (концентрації осаждаемого металу і значення рН розчину) протягом тривалого часу і тим самим скоротити трудомістку операцію коригування складу електроліту, забезпечити можливість переробки металевих відходів різних виробництв з одержанням продукції у вигляді порошку металу, що має постійні характеристики, що призводить в цілому до зниження експлуатаційних витрат установки і собівартості одержуваних порошків металів.

Використання отриманого в регенеруючої клітинці металевого катодного листа в якості сировини для одержання порошку металу шляхом завантаження його в кошик розчинно�виробництвом.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

1. Кудра О., Гитмен Е., «Електрохімічне одержання металевих порошків», Київ, 1952 р.

2. Авторське свідоцтво СРСР на винахід №1025757 «Спосіб отримання магнітного порошку».

3. Авторське свідоцтво СРСР на винахід №1104193 «Спосіб одержання високодисперсного магнітного порошку».

4. Авторське свідоцтво СРСР на изобрете.

ня №956627 «Спосіб отримання високодисперсних магнітних порошків» 5. Авторське свідоцтво СРСР на винахід №1183566 «Електроліт для отримання металевих порошків».

6. Авторське свідоцтво СРСР на винахід №1199827 «Електроліт для отримання нікелевого порошку».

7. Авторське свідоцтво СРСР на винахід №1257120 «Спосіб отримання нікелевого порошку з сульфат-хлоридного електроліту».

8. Авторське свідоцтво СРСР на винахід №2319 «Спосіб електролітичної переробки латуні на порошкоподібну мідь і хлористий цинк».

9. Авторське свідоцтво СРСР на винахід №933811 «Спосіб електролітичного одержання порошку нікелю».

10. Авторське свідоцтво СРСР на винахід №189155 «Спосіб електролітичного одержання високодисперсного магнітного порошку кобальту».

11 цинку з нікелем».

12. Патент РФ на винахід №2469111 «Спосіб одержання мідних порошків з медьсодержащих аммиакатних відходів».

13. Патент РФ на винахід №2157417 «Спосіб утилізації медьсодержащих відходів».

14. Патент РФ на винахід №2126312 «Спосіб отримання металевого порошку, оксидів міді і мідної фольги».

15. Патент РФ на винахід №2134311 «Спосіб отримання металевого порошку, оксидів міді і мідної фольги».

16. Заявка на Євразійський патент №200700275 «Спосіб електролітичного одержання мідного порошку в проточній електролітичній комірці».

17. Патент РФ на винахід №2022717 «Спосіб отримання мідного порошку електролізом з сульфатних розчинів та пристрій для його здійснення».

18. Авторське свідоцтво СРСР на винахід №410127 «Спосіб електролітичного отримання кобальт-вольфрамових сплавів»

19. Авторське свідоцтво СРСР на винахід №33680 «Спосіб електролітичного спільного осадження кадмію та заліза у губчастої формі».

20. Патент Великобританії на винахід №403.281 «Спосіб удосконалення методів отримання чистого металевого кобальтового порошку».

21. Патент РФ на винахід №2420613 «Спосіб одержання електролітичних порошответствующего металу і буферні добавки, з використанням розчинних і нерозчинних анодів одночасно, відрізняється тим, що розчинні і нерозчинні аноди розташовують в окремих клітинках, які мають загальний контур циркуляції електроліту і незалежні катоди, підключають до окремих джерел струму та забезпечують сталість складу електроліту за значенням рН і вмісту іону осаждаемого металу в осередку з розчинними анодами шляхом осадження надлишку іонів металу на катоді і виділення іонів водню на нерозчинному аноді в комірці з нерозчинними анодами.



 

Схожі патенти:
Винахід відноситься до отримання ультрамикродисперсного порошку оксиду нікелю. Спосіб включає отримання порошку оксиду нікелю з металевих нікелевих електродів електролізом в лужному розчині гідроксиду натрію. Процес здійснюють при температурі 20-30°C при одночасному впливі на електроди струму частотою 20 Гц. При цьому електроліз проводять на асиметричному змінному струмі з щільністю струму анодного і катодного напівперіоду 2,5 А/см2 і 1 А/см2 відповідно і при впливі на електроди ультразвукового випромінювання з частотою в діапазоні 150-300 кГц. Технічним результатом є отримання ультрамикродисперсного порошку оксиду нікелю, придатного для використання в процесі каталітичного отримання нановуглецевих матеріалів з максимальним виходом цільового продукту, а також зменшення витрат електроенергії. 6 пр.

Спосіб отримання мідного електролітичного порошку

Винахід відноситься до галузі металургії, зокрема до отримання мідних порошків. Спосіб отримання мідного електролітичного порошку з вмістом кисню не більше 0,15% включає електроліз, промивку від електроліту, стабілізацію, відмивання від надлишку стабілізатора, сушіння, розмелювання та просівши. Промивання порошку від електроліту проводять розчином гідроксиду натрію до pH від 7,5 до 8,5, стабілізацію - розчинами стабілізаторів з pH від 10,0 до 11,0 з додаванням гідроксиду натрію, а відмиваються від надлишку стабілізатора - розчином гідроксиду натрію до pH від 7,5 до 8,5. Отримують електролітичний високодисперсний порошок міді фракції менше 100 мкм з вмістом кисню не більше 0,15%. 1 табл.
Винахід відноситься до порошкової металургії, зокрема до одержання електролітичних металевих порошків. Може використовуватися у виробництві каталізаторів, гальванопластики, електроніці. Катодне відновлення іонів металу з водного розчину солі металу здійснюють в електролізері з обертовим катодом і анодом відповідного металу або нерозчинним анодом. Катод виконаний у вигляді стержня з частково (90-99%) ізольованою поверхнею. Катодне відновлення проводять при щільності струму від 100 А/дм2 до виникнення електролітної плазми і концентрації солі металу понад 100 г/л аж до насиченою. Забезпечується збільшення продуктивності процесу при високому виході за струмом і високій якості порошку. 3 пр.

Спосіб отримання металевого порошку

Винахід відноситься до електролітичного отримання дрібнодисперсних металевих порошків. Проводять електроосадження металу на підкладку з електропровідного матеріалу, индиферентного по відношенню до осаждаемому матеріалу і володіє низькою теплопровідністю. Відокремлюють утворилися мікро - і нанокристали від підкладки. В процесі осадження металу блокують зростання низкоэнергетичних граней мікро - та нанокристалів та ініціюють зростання граней з іншого кристалографічною орієнтацією шляхом додавання в електроліт броміду амонію NH4Br у кількості 0,1...0,3 г/л в потенциостатическом режимі при перенапруженні на катоді 80...200 мВ або в гальваностатическом режимі при щільності струму 0,01...0,1 А/дм2. Забезпечується отримання дрібнодисперсного металевого порошку з розвиненою питомою поверхнею. 2 іл., 1 пр.
Винахід відноситься до області гідрометалургії рідкісних елементів, а саме до способів глибокого очищення вісмуту від Ag, Te, Po при використанні солянокислих розчинів. Спосіб очищення вісмуту включає електрорафінування вісмуту з використанням солянокислого розчину вісмуту в якості електроліту з отриманням вісмутовій губки. Потім ведуть плавлення отриманої вісмутовій губки і барботирование розплаву інертним газом. При цьому перед электрорафинированием солянокислий розчин вісмуту приводять у контакт з дрібнозернистою вісмутовій губкою, отриманої шляхом электрорафинирования вісмуту з використанням солянокислого розчину вісмуту в якості електроліту, що містить додатково поверхнево-активна речовина. В якості поверхнево-активної речовини використовують технічну суміш оксіетилірованих алкилфенолов з торговим назвою «Неонол марки АФ 9-6 в концентрації 0,01-0,1 мас.%. Технічним результатом є отримання високочистого вісмуту з пониженим вмістом Ag, Te, Po. 1 табл., 1 пр.
Винахід відноситься до способу отримання ультрамикродисперсного порошку оксиду нікелю. Спосіб отримання ультрамикродисперсного порошку оксиду нікелю включає електроліз в 17 М розчині гідроксиду натрію на змінному синусоїдальній струмі частотою 20 Гц з нікелевими електродами. При цьому процес електролізу проводять при температурі 20-30°C і напрузі на електродах 4 Ст. Технічним результатом даного винаходу є розробка способу отримання ультрамикродисперсного порошку оксиду нікелю, придатного для використання в процесі каталітичного отримання нановуглецевих матеріалів піролізом вуглеводневої сировини при зменшенні витрат на обігрів клітинки і спрощення її конструкції. 3 пр.

Катод електролізера для одержання металевих порошків

Винахід відноситься до порошкової металургії, пристроїв для одержання металевих порошків електролізом, а саме до катода електролізера, який може бути використаний у виробництві композиційних матеріалів, наприклад паст, лаків, фарб, клеїв, компаундів з електро - і теплопровідними властивостями
Винахід відноситься до способу отримання ультрамикродисперсного порошку оксиду нікелю з нікелевих електродів

Спосіб одержання електролітичних порошків металів

Винахід відноситься до способу одержання електролітичних порошків металів електролізом з водного розчину, що містить сіль відповідного металу і буферні добавки

Спосіб отримання металевого порошку

Винахід відноситься до електролітичного отримання дрібнодисперсних металевих порошків, які можуть бути використані в якості каталізаторів або фільтруючих матеріалів
Up!