Пристрій для визначення напрямку на джерело сигналу

 

Винахід відноситься до вимірювальної техніки, зокрема до пеленгаторам.

Відомо пристрій для визначення напрямку [1], що містить електронно-променеву трубку, послідовно з'єднані перші магнітну антену, смуговий фільтр, підсилювач, синхронний детектор і формувач сигналів, послідовно з'єднані другі магнітну антену, смуговий фільтр, підсилювач, синхронний детектор і формувач сигналів, послідовно з'єднані електричну антену, третій смуговий фільтр, третій підсилювач, фазер і обмежувач, причому вихід останнього підключений до других входів першого і другого синхронних детекторів, а виходи формувачів сигналів підключені до електронно-променевій трубці.

Це пристрій не забезпечує можливості частотною і просторової селекції джерел сигналів.

Найбільш близьким технічним рішенням до пропонованого є пристрій для визначення напрямку на джерело сигналу [2], що містить послідовно з'єднані першу магнітну антену, перший підсилювач, перший повторювач і перший аналого-цифровий перетворювач (АЦП), підключений до персональної електронно-обчислювальної машині (ПЕОМ або мі другої АЦП, підключений до ПЕОМ, а також послідовно з'єднані електричну антену, третій підсилювач, третій повторювач і третій АЦП, підключений до ПЕОМ, причому перша і друга магнітні антени орієнтовані, відповідно, у напрямках Північ-Південь і Захід-Схід, електрична антена виконана з круговою діаграмою спрямованості, а ПЕОМ починає цикл управління прийомом і обробкою інформації при перевищенні заданої величини сигналом від будь-якої із зазначених трьох антен, причому при появі корисного сигналу виробляється обчислення напрямку на джерело сигналів.

Недоліком прототипу є відсутність можливості частотною і просторової селекції джерел сигналів.

Технічним результатом, забезпечуваним заявляється винаходом, є можливість частотною і просторової селекції джерел сигналів.

Технічний результат досягається тим, що пристрій для визначення напрямку на джерело сигналу, що містить послідовно з'єднані першу магнітну антену, орієнтовану в напрямку Північ-Південь, і перший підсилювач, послідовно з'єднані другу магнітну антену, орієнтовану в напрямку Захід-Схід, і другий уусилитель, а також перший, другий і третій аналого-цифрові перетворювачі (АЦП), підключені до персональної електронно-обчислювальної машині (ПЕОМ або мікропроцесора), яка починає цикл управління прийомом і обробкою інформації при перевищенні заданої величини сигналом від будь-який з підключених антен, причому при появі корисного сигналу виробляється обчислення напрямку на джерело сигналів, додатково містить блок системи єдиного часу (GPS або Глонасс) і блок зв'язку з абонентами, підключеними до ПЕОМ, послідовно з'єднані перший комутатор, другий комутатор, перший керований фільтр і четвертий АЦП, послідовно з'єднані третій комутатор, четвертий комутатор, другий керований фільтр і п'ятий АЦП, послідовно з'єднані перший цифроаналоговий перетворювач (ЦАП) і перший калібратор, послідовно з'єднані другий ЦАП і другий калібратор, послідовно з'єднані третій ЦАП і третій калібратор, послідовно з'єднані четвертий ЦАП і формувач, послідовно з'єднані третю магнітну антену з круговою діаграмою спрямованості, четвертий підсилювач і п'ятий комутатор, а також третій, четвертий і п'ятий керовані фі�иходами підключені, відповідно до першого, другого і третього АЦП, перший і другий змішувачі, а також гоніометр, виконаний з розміщеними на роторі, пов'язаному з цифровим приводом, першої та другої польовими обмотками, взаємно перпендикулярними і підключені відповідно до першого й другого підсилювачів, і з n розміщеними навколо ротора нерухомими искательними обмотками, підключеними до першого і третього комутаторів, причому перший і другий змішувачі першими входами підключені до виходу п'ятого комутатора, другими входами підключені відповідно до виходів першого комутатора і третього комутатора, а виходами підключені, відповідно, до других входів другого і четвертого комутаторів, п'ятий комутатор підключений другим входом до третього підсилювача, перший, другий, третій і четвертий підсилювачі виконані керованими по фазовому зсуву і посилення з керуючими входами, підключеними до ПЕОМ, керуючі входи керованих фільтрів підключені до виходу формувача, виходи першого, другого і третього калібраторів підключені відповідно до першої, другої та третьої магнітних антен, третій калібратор підключений до електричної антени, а привід ротора, входи першого, другого, тре�го і п'ятого комутаторів підключені до ПЕОМ.

Таке виконання пристрою для визначення напрямку забезпечує можливість частотної селекції сигналів і швидкого повороту результуючої діаграми спрямованості для просторової селекції джерел сигналів.

На кресленні представлена структурна схема запропонованого пристрою.

Прийняті позначення: 1 - перша магнітна антена, 2 - перший підсилювач, 3 - друга магнітна антена, 4 - другий підсилювач, 5 - електрична антена, 6 - третій підсилювач, 7 - перший аналого-цифровий перетворювач (АЦП), 8 - другої АЦП, 9 - третій АЦП, 10 - персональна електронно-обчислювальна машина (ПЕОМ або мікропроцесор), 11 - блок системи єдиного часу (GPS або Глонасс), 12 - блок зв'язку з абонентами, 13 - перший комутатор, 14 - другий комутатор, 15 - перший керований фільтр, 16 - четвертий АЦП, 17 - третій комутатор, 18 - четвертий комутатор, 19 - другий керований фільтр, 20 - п'ятий АЦП, 21 - перший цифроаналоговий перетворювач (ЦАП), 22 - перший калібратор, 23 - другий ЦАП, 24 - другий калібратор, 25 - третій ЦАП, 26 - третій калібратор, 27 - четвертий ЦАП, 28 - формувач, 29 - третя магнітна антена, 30 - четвертий підсилювач, 31 - п'ятий комутатор, 32 - третій керований фільтр, 33 - четвертий керований фільтр, 34�вод ротора, 40 - перша польова обмотка, 41 - друга польова обмотка, 42 - n искательних обмоток.

Пристрій для визначення напрямку на джерело сигналу містить послідовно з'єднані першу магнітну антену 1, орієнтовану в напрямку Північ-Південь, і перший підсилювач 2, послідовно з'єднані другу магнітну антену 3, орієнтовану в напрямку Захід-Схід, і другий підсилювач 4, послідовно з'єднані електричну антену 5 з круговою діаграмою спрямованості і третій підсилювач 6, а також перший аналого-цифровий перетворювач (АЦП) 7, другий АЦП 8 і третій АЦП 9, підключені до персональної електронно-обчислювальної машині (ПЕОМ) 10 (або мікропроцесора), яка починає цикл управління прийомом і обробкою інформації при перевищенні заданої величини сигналом від будь-який з підключених антен, причому при появі корисного сигналу виробляється обчислення напрямку на джерело сигналів, а також блок системи єдиного часу 11 (GPS або Глонасс) і блок зв'язку з абонентами 12, підключені до ПЕОМ 10, послідовно з'єднані перший комутатор 13, другий комутатор 14, перший керований фільтр 15 і четвертий АЦП 16, послідовно з'єднані третій комутатор 17, четвервий перетворювач (ЦАП) 21 і перший калібратор 22, послідовно з'єднані другий ЦАП 23 і другий калібратор 24, послідовно з'єднані третій ЦАП 25 і третій калібратор 26, послідовно з'єднані четвертий ЦАП 27 і формувач 28, послідовно з'єднані третю магнітну антену 29 з круговою діаграмою спрямованості, четвертий підсилювач 30 і п'ятий комутатор 31, а також третій керований фільтр 32, четвертий керований фільтр 33 і п'ятий керований фільтр 34, підключені входами, відповідно, до першого підсилювача 2, другого підсилювача 4 і до виходу п'ятого комутатора, а виходами підключені відповідно до першого АЦП 7, другого АЦП 8 і третій АЦП 9, перший змішувач 35 і другий змішувач 36, а також гоніометр 37, виконаний з розміщеними на роторі 38, пов'язаному з цифровим приводом 39, першої польової обмоткою 40 і другий польовий обмоткою 41, взаємно перпендикулярними і підключені відповідно до першого підсилювача 2 і другого підсилювача 4, і з n розміщеними навколо ротора нерухомими искательними обмотками 42, підключеними до першого і третього комутаторів 13, 17, причому перший і другий змішувачі 35, 36 першими входами підключені до виходу п'ятого комутатора, другими входами підключені відповідно до виходів першого Ђого комутаторів, п'ятий комутатор 31 підключений другим входом до третього підсилювача 6, перший, другий, третій і четвертий підсилювачі 2, 4, 6, 30 виконані керованими по фазовому зсуву і посилення з керуючими входами, підключеними до ПЕОМ, керуючі входи керованих фільтрів підключені до виходу формувача, виходи першого, другого і третього калібраторів підключені відповідно до першої, другої та третьої магнітним антен 1, 3, 29, третій калібратор 26 підключений до електричної антени 5, а привід ротора 39, входи першого, другого, третього і четвертого ЦАП, виходи четвертого і п'ятого АЦП і керуючі входи першого, другого, третього, четвертого і п'ятого комутаторів підключені до ПЕОМ 10.

Пристрій для визначення напрямку на джерело сигналів працює наступним чином. Струми, наведені у першій магнітної антени 1 і другий магнітної антени 3 від джерела сигналу, через керовані підсилювачі 2 і 4 надходять в першу польову обмотку 40 гоніометра 37 і в другу польову обмотку 41, де створюють магнітне поле, подібне прийнятим антенами. На n искательних обмотках 42, що знаходяться в цьому магнітному полі, наводиться ЕРС, що залежить від орієнтації конкретної искательной обмотки відносно першої та сот� повороту результуючої діаграми спрямованості для пеленгації в просторі. При розміщенні n нерухомих искательних обмоток 42, повернених відносно один одного, ефект механічного повороту досягається послідовним перемиканням n нерухомих искательних обмоток 42 з допомогою першого і третього комутаторів 13 та 17. Для цього на керуючі входи комутаторів 13 і 17 подаються команди включення з ПЕОМ 10, містять номер підключається искательной обмотки. При послідовному зміну номера підключається искательной обмотки здійснюється послідовне підключення до виходів комутаторів 13 і 17 n нерухомих искательних обмоток 39 і забезпечується швидкий поворот результуючої діаграми спрямованості для відносно грубої пеленгації, точність якої залежить від числа искательних обмоток і кута зсуву між ними. Якщо джерело сигналу не є короткочасним, то більш точна підстроювання здійснюється поворотом в невеликих межах (в межах кута зсуву искательних обмоток відносно один одного) ротора 38 разом з першою та другою польовими обмотками 40, 41 з допомогою цифрового приводу 39 по команді з ПЕОМ 10.

Залежно від наявності і типу перешкод пропоноване пристрій реалізує кілька режимів пеленгації.

1. При відсут� або четвертого (через комутатор 31) підсилювачів 2, 4, 6, 30, відповідно, через третій, четвертий і п'ятий керовані фільтри 32, 33, 34 і через перший, другий і третій АЦП 7, 8, 9 надходять в ПЕОМ 10 для реалізації, наприклад, найпростішого алгоритму пеленга:

При появі корисного сигналу виробляється обчислення напрямку α на джерело сигналу, наприклад, за формулою

де A1, A2- амплітуди сигналів середньої частоти, що надходять в ПЕОМ 10 з першого і другого АЦП 7, 8, відповідно.

2. При появі перешкоди, не забивающей весь робочий діапазон частот, в ПЕОМ 10 за результатами частотного аналізу формується керуючий сигнал, який подається на четвертий ЦАП 27, через формувач 28 надходить на керуючі входи керованих фільтрів 15, 19, 32, 33, 34 і вирізає з смуги пропускання ділянку частот перешкоди.

3. При появі широкосмугового перешкоди в ПЕОМ 10 за результатами частотного аналізу формується керуючий сигнал, який подається на другий і четвертий комутатори 14, 18, підключають виходи першого і третього комутаторів 13, 17 до ПЕОМ 10, відповідно, за перший і другий керовані фільтри 15, 19 та четвертий і п'ятий АЦП 16, 20. У цьому разі здійснюється просторова селекція за допомогою р 13 искательних обмоток 42 до максимуму корисного сигналу і перемиканням на вихід Y третім комутатором 17 искательних обмоток 42 до мінімуму перешкоди з корекцією приводом ротора 39). При цьому напрямок на джерело визначається за номером искательной обмотки 42, підключеної до першого комутатора 13, плюс кут повороту ротора 38 гоніометра, отриманий в залежності від напрямку і кількості кроків, поданих з ПЕОМ 10 на цифровий привід 39, який інакше може бути використаний для точного підстроювання мінімуму перешкоди.

4. При появі інтенсивної широкосмугового перешкоди в ПЕОМ 10 за результатами частотного аналізу формується керуючий сигнал, який подається на другий і четвертий комутатори 14, 18, підключають виходи першого і другого змішувачів 35, 36 до ПЕОМ 10, відповідно, за перший і другий керовані фільтри 15, 19 та четвертий і п'ятий АЦП 16, 20. У цьому разі здійснюється просторова селекція за допомогою гоніометра 37 і змішувачів, формують діаграму спрямованості, орієнтовану мінімумом на перешкоду. Для цього на змішувачі 35, 36, крім сигналів з виходів першого і третього комутаторів, подається сигнал з виходу п'ятого комутатора 31, підключає по команді з ПЕОМ 10 вихід електричної антени 5 через третій підсилювач 6, або вихід третьої магнітної антени 29 через четвертий підсилювач 30.

Необхідні амплітудні і фазові співвідношення сигналів формируютей 2, 4, 6.

Зазначені режими роботи пристрою можуть бути реалізовані одночасно в різних комбінаціях, включаючи орієнтацію діаграми спрямованості мінімумом на джерело корисного сигналу.

Для контролю підсилювально-перетворювальних трактів передбачена подача калібрувальних сигналів на першу, другу, третю і четверту антени 1, 3, 5 і 29 від, відповідно, першого, другого і третього калібраторів 22, 24, 26, керованих ПЕОМ 10 за допомогою першого, другого і третього ЦАП 21, 23, 25.

Інформація, отримана в процесі роботи, прив'язується до єдиного часу за допомогою блоку 11 системи єдиного часу (GPS або Глонасс) і передається за призначенням з допомогою блоку 12 зв'язку з абонентами.

Таким чином, пропоноване пристрій для визначення напрямку на джерело сигналів у порівнянні з прототипом забезпечує можливість частотної селекції сигналів і швидкого повороту результуючої діаграми спрямованості для просторової селекції джерел сигналів.

Джерела інформації

1. Радіо-грозо-пеленгатор, 2006, http://detect-ufo.narod.ru/pribor/detect_radio/pelengatr 01.html.

2. Агранат В. В. Перспективи дослідження природного електромагнітного випромінювання дуже низької частоти. Інститут космофизичес�пристрій для визначення напрямку на джерело сигналу, містить послідовно з'єднані першу магнітну антену, орієнтовану в напрямку Північ - Південь, і перший підсилювач, послідовно з'єднані другу магнітну антену, орієнтовану в напрямку Захід - Схід, і другий підсилювач, послідовно з'єднані електричну антену з круговою діаграмою спрямованості і третій підсилювач, а також перший, другий і третій аналого-цифрові перетворювачі (АЦП), підключені до персональної електронно-обчислювальної машині, яка починає цикл управління прийомом і обробкою інформації при перевищенні заданої величини сигналом від будь-який з підключених антен, причому при появі корисного сигналу виробляється обчислення напрямку на джерело сигналів, що відрізняється тим, що додатково містить блок системи єдиного часу і блок зв'язку з абонентами, підключеними до ПЕОМ, послідовно з'єднані перший комутатор, другий комутатор, перший керований фільтр і четвертий АЦП, послідовно з'єднані третій комутатор, четвертий комутатор, другий керований фільтр і п'ятий АЦП, послідовно з'єднані перший цифроаналоговий перетворювач (ЦАП) і перший калібратор, послідовно з'єднаний�ьно сполучені четвертий ЦАП і формувач, послідовно з'єднані третю магнітну антену з круговою діаграмою спрямованості, четвертий підсилювач і п'ятий комутатор, а також третій, четвертий і п'ятий керовані фільтри, підключені входами відповідно до першого і другого підсилювачів і до виходу п'ятого комутатора, а виходами підключені відповідно до першого, другого і третього АЦП, перший і другий змішувачі, а також гоніометр, виконаний з розміщеними на роторі, пов'язаному з цифровим приводом, першої та другої польовими обмотками, взаємно перпендикулярними і підключені відповідно до першого й другого підсилювачів, і з n розміщеними навколо ротора нерухомими искательними обмотками, підключеними до першого і третього комутаторів, причому перший і другий змішувачі першими входами підключені до виходу п'ятого комутатора, другими входами підключені відповідно до виходів першого комутатора і третього комутатора, а виходами підключені відповідно до другим входів другого і четвертого комутаторів, п'ятий комутатор підключений другим входом до третього підсилювача, перший, другий, третій і четвертий підсилювачі виконані керованими по фазовому зсуву і посилення з керуючими входами, підключення і третього калібраторів підключені відповідно до першого, другий і третій магнітних антен, третій калібратор підключений до електричної антени, а привід ротора, входи першого, другого, третього і четвертого ЦАП, виходи четвертого і п'ятого АЦП і керуючі входи першого, другого, третього, четвертого і п'ятого комутаторів підключені до ПЕОМ.



 

Схожі патенти:

Трехстержневой однофазний магнітний підсилювач з захистом від проникнення змінного напруги в ланцюг управління

Винахід відноситься до області електротехніки. Технічний результат винаходу полягає у виключенні проникнення змінного струму в обмотку управління однофазного трехстержневого магнітного підсилювача. Виключення впливу силових робочих ланцюгів на слабкострумові ланцюга управління досягається трехстержневим однофазним магнітним підсилювачем з захистом від проникнення змінного напруги в ланцюг управління, керуюча обмотка якого розміщена на середньому стрижні, а полуобмоткі силовий робочої ланцюга розміщені на двох крайніх стрижнях трехстержневого сердечника з шихтованном електротехнічної сталі, і намотані таким чином, щоб результуючий потік, створюваний ними і пронизливий обмотку управління дорівнював нулю, а частина середнього стерженя магнітного підсилювача замінена монолітної феромагнітної вставкою з магнітомягкого низкокоэрцитивного заліза. Для підвищення опору змінному магнітному потоку виконується діамагнітний зазор між монолітною феромагнітної вставкою і шихтованним серцевиною магнітного підсилювача.

Регульований феромагнітний перетворювач змінної напруги в змінну

Винахід відноситься до електротехніки

Швидкодіючий магнітний підсилювач

Винахід відноситься до електротехніки і може бути застосоване в системах угфавлення вентильними перетворювачами , у пристроях автоматики

Регулятор напруги для реверсируемой навантаження

Винахід відноситься до електротехніки і може бути застосовано в пристроях регулювання напр51женйя

Магнітний підсилювач шмельова г.і.

Винахід відноситься до підсилювачів систем автоматичного регулювання та керування

Дросельний магнітний підсилювач

Винахід відноситься до електротехніки і може бути п)именено в пристроях для регулювання струму нагтрузкя та його стабілізації

Спосіб контролю підводного шуму плавзасоби з допомогою забортного гідроакустичного засоби вимірювань (варіанти)

Винаходу відносяться до галузі гідроакустики та можуть бути використані для оперативного контролю підводного шуму плавзасоби в натурних умовах. Технічним результатом, отриманим від впровадження винаходів, є отримання можливості контролю з допомогою викидається забортного гідроакустичного засоби вимірювань (РСІ) параметрів шуму в режимі стабілізації плавзасоби без його ходу. Для досягнення поставленого технічного результату в режимі стабілізації плавзасоби без його ходу викидають за борт РСІ на кабель-тросу і вимірюють з його допомогою установки підводного шуму самого плавзасоби. При цьому РСІ виконують з позитивною або негативною плавучістю. 2 н. і 12 з.п. ф-ли, 1 іл.

Спосіб вимірювання кута тангажа літального апарату та радіонавігаційна система для його реалізації

Винахід призначений для використання в пілотажно-навігаційних системах орієнтації літального апарату при заході на посадку за приладами. Спосіб вимірювання кута тангажа та радіонавігаційна система для його реалізації полягає в тому, що з точки з відомими координатами випромінюють горизонтально лінійно-поляризовані електромагнітні хвилі, вектор напруженості електричного поля яких знаходиться в горизонтальній площині. На борту літального апарату здійснюють бічній, по відношенню до напрямку руху літального апарату, прийом електромагнітних хвиль в круговому поляризационном базисі, вимірюють різницю фаз між ортогонально-поляризованими по колу складовими лівого і правого напрямків обертання вектора електричного поля і за вимірюваної різниці фаз визначають кут тангажа між поздовжньою віссю літального апарату і горизонтальною площиною. Досягається технічним результатом є виключення постійного накопичення з часом помилки вимірювання і нечутливість до перевантажень, що виникають у випадку нестаціонарного режиму польоту. 2 н.п. ф-ли, 2 іл.

Спосіб визначення пеленга і пристрій для його здійснення

Група винаходів відноситься до радіопеленгації і може використовуватися для визначення пеленга джерела (джерел) радіовипромінювання (ІРІ). Досягнутий технічний результат - підвищення точності визначення пеленга за рахунок зменшення впливу імпульсних перешкод і моментів перемикання абонентів. Зазначений результат досягається за рахунок того, що значення поодиноких пеленгів групують за напрямами джерела радіовипромінювання (ІРІ), в кожному з яких виконують накопичення ознак виявлення і визначають максимальні значення в кожній групі, яким відповідають усереднені напрямки ІРІ в кожній групі. Пристрій для визначення пеленга містить послідовно з'єднані антену, яка складається з L вібраторів, розташованих по колу, і центрального вібратора, комутатор та блок визначення одиночних пеленгів, а також містить блок управління, блок роздільного накопичення ознак виявлення (БРНПО) і формувач кутових координат, певним чином з'єднані між собою. 2 н. і 2 з.п. ф-ли, 5 іл.

Спосіб пеленгації джерела радіовипромінювання

Винахід може бути використано в комплексах визначення місцезнаходження джерел радіовипромінювання. Досягнутий технічний результат - забезпечення можливості пеленгування слабких сигналів. Спосіб пеленгування включає когерентний прийом прямих радіосигналів пеленгаційної антеною ґратами, а також прийом ретранслированного сигналу джерела додатковою антеною. Висока чутливість при виявленні сигналу досягається за рахунок знаходження взаємної кореляційної функції прямого і ретранслированного сигналу, а пеленгація проводиться на основі аналізу відносних фазових характеристик взаємних кореляційних функцій ретранслированного сигналу і сигналів, прийнятих кожною із пеленгационних антен. 1 іл.

Радіонавігаційна система для вимірювання пеленга рухомого об'єкта

Винахід відноситься до радіонавігації і може використовуватися в радіонавігаційних системах для вимірювання кутових координат рухомих об'єктів в азимутальній або угломестной площинах відносно заданого наземним радіомаяком напрямку. Суть винаходу полягає в тому, що радіомаяк одночасно з двох просторово рознесених у площині вимірів точок з відомими координатами випромінює ортогонально лінійно поляризованих електромагнітні хвилі з рівними амплітудами, фазами і довжинами хвиль. При цьому інформація про кутовому положенні рухомого об'єкта міститься в різниці фаз між прийнятими на борту рухомого об'єкта ортогонально лінійно поляризованими електромагнітними хвилями і вимірюється щодо равносигнального напрямку, що збігається з нормаллю до середини бази, утвореної передавальними антенами. Досягнутий технічний результат винаходу - швидкодія і точність вимірювань при наявності жорстких обмежень на габарити приймальної антени рухомого об'єкта, більш висока точність вимірювань на равносигнальном напрямку і на напрямках, близьких до равносигнальному, за рахунок більшої крутизни пеленгаційної характеристикою камуфляжу ріп

Радиопеленгатор

Винахід може бути використано в системах спостереження за радіотехнічної обстановкою в складі комплексу або як самостійний пристрій. Заявлений радиопеленгатор містить п'ять антен, підсилювач високої частоти, два перебудовуються гетеродина, спрямований відгалужувач, контрольний генератор, п'ять змішувачів високої частоти, п'ять попередніх підсилювачів проміжної частоти, шість полосно-пропускають фільтрів проміжної частоти, чотири змішувача проміжної частоти, чотири смугові фільтри другої проміжної частоти, чотири підсилювача проміжної частоти з обмеженням по радиовходу і з логарифмічною характеристикою за відеовиходу, два квадратурних фазових детектора, частотний дискримінатор, цифрову схему управління, електрично програмована постійне запам'ятовуючий пристрій, аналоговий суматор, блок аналого-цифрових перетворювачів, порогове пристрій і обчислювач пеленгів, визначеним чином з'єднані між собою. Досягнутий технічний результат - підвищення завадостійкості і точність пеленгації в широкому частотному діапазоні вхідних сигналів, а також забезпечення повної глибини вбудованого контролю радиопеленг

Триангуляционно-гіперболічний спосіб визначення координат радіовипромінювальних повітряних об'єктів у просторі

Триангуляционно-гіперболічний спосіб визначення координат радіовипромінювальних повітряних об'єктів (РПО) у просторі відноситься до області пасивної локації і може бути використаний для розв'язання задач визначення координат РВО і траєкторій їх руху в просторі при використанні базово-кореляційного методу. Досягнутий технічний результат - підвищення пропускної спроможності багатопозиційної системи пасивної локації. Спосіб полягає у вимірюванні на всіх приймальних пунктах: на одному центральному та кількох периферійних пунктах, кутових координат РВО і різниць дальності між центральним та периферійними приймальними пунктами. Визначення координат здійснюють у два етапи: на першому етапі визначають строб розташування РВО, одержуваного на підставі кутових координат цього джерела, виміряних центральним і всіма периферійними приймальними пунктами (триангуляционний спосіб). На другому етапі в отриманому стробе обчислюють різницю дальностей між центральним і всіма периферійними приймальними пунктами, визначають точне місце знаходження РВО в просторі. На кожному периферійному приймальному пункті для вимірювання різниці часу запізнювання сигналу по команді з центемними пунктами (використання гіперболічного способу). 4 іл.

Пристрій для визначення напрямку на джерело сигналу

Винахід відноситься до вимірювальної техніки, зокрема до пеленгаторам, і призначене для забезпечення можливості сканування діапазону частот, селекції заважають джерел сигналів за амплітудою і ширині випромінюваного спектру, режекции заважаючих сигналів та визначення напряму на корисний сигнал в діапазоні частот з віддаленими частотами заважаючих сигналів

Пристрій для визначення напрямку на джерело сигналу

Винахід відноситься до вимірювальної техніки, зокрема до пеленгаторам

Спосіб прив'язки координат небесних радіоджерел до оптичної астрометрической системі координат липівка-костко-липівка (лкл, англ. lkl)

Винахід відноситься до галузі наукових і технічних проблем, досліджуваних в радіоастрономії, астрофізиці, астрометрії, геодезії та навігації, для прив'язки радионеба до оптичного неба для створення фундаментального каталогу опорних радіоджерел високої щільності, які мають оптичні ототожнення, для цілей космічної навігації, для дослідження природи небесних об'єктів у широкому діапазоні довжин хвиль, для вивчення радиорефракции в космічному просторі та уточнення раніше одержаних відомостей про космічних об'єктах в радіодіапазоні для дослідження характеристик Міжзоряному та Міжгалактичному середовищ (МЗС, МДР)
Up!